Texty.org.ua

2021-08-25 16:00:04 Тікати - будь куди, і прямо зараз. Таку пораду для мешканців Афганістану вважає найбільш слушною заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, якого ми запитали про подальшу долю азійської країни.

Чому "Талібан" просунувся так швидко і рішуче? Чому офіційна влада обрала втечу, а армія не намагалася протистояти бойовикам? Куди подівся американський трильйон? І, нарешті, які висновки - як позитивні, так і негативні - має зробити Україна, прагматично оцінивши дії США під час виходу з Афганістану?

Читайте в інтерв'ю

Якого розвитку подій можна очікувати в Афганістані, і чому хорошого буде мало

Пряме посилання Відкрити / Коментувати

2021-08-24 12:00:03 В Україні все ще багато лісів. Багато ферм, земельних наділів і будинків, не бракує фруктових садів і лугів. А от рекреаційних зон або, наприклад, виноградників - не так багато, як могло б бути.

Це матеріал до Дня незалежності України - наша дизайнерка Надя Кельм підготувала серію карт серію карт про нашу країну на основі даних з OpenStreetMap. Повну добірку, яка показує, скільки різноманітного добра є в Україні - дивіться за посиланням.

P.S. Наша редакція щиро вітає всіх читачів цього каналу з Днем незалежності! Дякуємо, що залишаєтеся з нами! Відкрити / Коментувати

2021-08-20 16:00:46 Вітання! Якщо вірити російським дезінформаторам, український президент Володимир Зеленський зробив просто-таки карколомну кар'єру.

Якщо до його обрання пропагандисти ставилися до нього з обережною підтримкою - адже він демонстрував лояльність до "совкових" наративів і уже одним цим був кращим за "нациста і бандерівця" Порошенка, то тепер, на їхню думку, Зеленський Порошенка наздогнав і перегнав. У своїй "русофобській упоротості". Тобто, тепер Зеленський - помітно більший "нацист і бандерівець", ніж Порошенко. Але й цієї стадії упоротості, на думку пропагандистів, Зеленському мало.

Тепер він наслідує Гітлера, замисливши "остаточне вирішення російського питання" в Україні.

Для чого це потрібно Зеленському? Дуже просто: він хоче правити Україною вічно. А для того, щоб це зробити, йому потрібно в разі дострокових президентських виборів, спрогнозованих пропагандистами уже сотні разів, потрапити в другий тур не з Порошенком, а з кимось із ОПЗЖ. От він і змагається з Порошенком в русофобії - зрештою, не будуть же українці на президентських виборах голосувати за двох однаковісіньких русофобів? Частина, звісно, підтримає когось із "русолюбів", читай ОПЗЖ. Ну а потім, в другому турі, Зеленський зробить цього русолюба однією лівою, в чому йому допоможе "нацистсько-бандерівський" український електорат. І вуаля - вічне правління Україною у Зеленського в кишені. Л - логіка!

Закидають Зеленському й можливу боротьбу з власними громадянами, звісно, російськомовними. Приводом для цього стала необхідність для деяких посадовців з 16 липня отримувати сертифікати про знання української мови.

Малюючи з Зеленського такого собі гітлера-диктатора, російські дезінформатори анітрохи не засуджують справжнього диктатора, який точно вже хоче правити своєю країною вічно і який на очах в усього світу знущався над власними громадянами. Ні, цього разу йдеться не про Путіна, а про Лукашенка. Ба більше, замість того, аби засуджувати, пропагандисти всіляко схвалюють дії Лукашенка, який загнобив власних громадян, а тепер у своїх промовах взявся посягати й на Україну, пророкуючи, що її слід "стерти з лиця землі".

Читайте в свіжому дезінфомоніторингу

Зеленський (вкотре) уподібнюється Гітлеру, російськомовних "ущемляют", а Північний потік-2 дав новий привід для зловтіхи. Свіжий дезінфомоніторинг

Пряме посилання Відкрити / Коментувати

2021-08-19 14:42:21 Привіт! Поки декому з керівників держави не дає спокою ностальгія за радянськими часами, наша редакція згадує ті часи зі здриганням. І сьогодні у нас проєкт з журналістики даних, який показує, як жили українці в 1991 році - і як ми живемо тепер.

Хтось пам'ятає маленькі кухні в будинках радянської забудови, де не могла поміститися родина з чотирьох людей. Ще хтось згадує, як мама просила постояти у велетенській черзі до магазину, де щось "викинули". А ще когось пересмикує від спогадів про те, як одяг купували "на виріст", а то й узагалі не по розміру - і мама або бабуся мусили його перешивати.

Ми розклали на атоми радянське повсякдення, створили інфографіку та ілюстрації - і порівняли з нашим життям сьогодні. Читайте і дивіться:

Незалежність. Як змінилося життя кожного за 30 років

P.S. Такі проєкти, як цей - трудомісткі й дорогі у виконанні. Якщо ви хочете, щоб красивих матеріалів на "Текстах" було більше - підтримайте нас! Відкрити / Коментувати

2021-08-18 16:00:52 Вітання! Наближається 30-та річниця незалежності нашої країни. І ближчим часом у нас буде низка публікацій про те, що змінилося за ці роки. А почнемо серію статей з матеріалу нашого постійного автора Євгена Лакінського.

Євген застав лише першу декаду незалежності, і ті часи здалися йому настільки безперспективними, що він вирішив емігрувати в Канаду. Виїхав у 2000-му. Але відтоді відвідував країну шість разів, майже кожні три роки.

Щоразу він детально нотував свої враження. Зокрема, вони стосуються ставлення до української мови, сфери обслуговування та загального рівня життя українців.

Вперше думка про те, щоб повернутися до України, закралася у Євгена в 2016 році. Звісно, ця думка була химерною: адже тут довелося б усе починати з нуля. Але той факт, що мрія про життя в Україні виникає у емігранта, який колись вирішив порвати з країною назавжди - показова.

Тепер же Євген каже: якби знав, як усе зміниться - не емігрував би. Які саме зміни йому подобаються найбільше - читайте

Як змінилася Україна за другу й третю декади незалежності: враження емігранта

Пряме посилання Відкрити / Коментувати

2021-08-17 16:26:18 Вітання! Сьогодні ми досліджуємо, як працюють на будівництві доріг в Україні в межах програми "Велике будівництво". Ми поспілкувалися з низкою працівників - і записали їхні відгуки.

Частина з цих людей попрацювала в Польщі. Але повернулися в надії знайти роботу ближче до домівки. Когось в сусідній країні не влаштували замалі заробітки, чимала частина з яких ішла на оренду житла. Ще комусь не припало до вподоби ставлення до українців, а комусь було важко далеко від родичів та друзів.

Не можна сказати, що в Україні всі дорожні робітники мають високі зарплати. Хтось вважає за краще навіть заощаджувати на їжі, яку готує для робітників їдальня, і порається коло плити самотужки. Інші ж, з вищою кваліфікацією, за зароблене на "Великому будівництві" розпочинають у себе вдома своє власне будівництво, маленьке.

Як працюють і заробляють, на чому заощаджують, з ким товаришують і ворогують та без чого змушені обходитися на будівництві українських доріг - читайте в нашому репортажі

З Польщі без любові: як працюється на "Великому будівництві" вчорашнім заробітчанам

Пряме посилання Відкрити / Коментувати

2021-08-16 16:33:09 Привіт) Мабуть, мерія Лондона з жахом дивилася на повені ледь не біблійних масштабів, які цього року ширился в Німеччині і не тільки. Там усвідомили: "поставити на паузу" зміни клімату, вочевидь, не вийде. Тож повеней ставатиме дедалі більше - і вони будуть дедалі потужнішими. І зливостокам британської столиці навряд чи під силу буде з ними впоратися.

Тож у Лондоні випустили інструкцію з "різкої зміни" в бік озеленення при подальшій розбудові міста. Але під "озелененням" там розуміють дуже специфічні речі, які дуже сильно відрізняються від українських практик. Йдеться не про клумби, і не про окремі дерева, закуті в асфальт уздовж вулиць. Аби дійсно впоратися з тим, що насувається - треба діяти значно радикальніше.

Ці плани, вочевидь, дуже сподобаються екологам, ботанікам та зоологам. А якщо їх втілять у життя - то й місто матиме зовсім інший вигляд, ніж зараз. І людям в ньому буде комфортніше.

Як хочуть змінювати Лондон, і чому ці ідеї корисні й для України - в нашому матеріалі

Природні габітати, живі ландшафти, зелені дахи та мережа водойм: як Лондон хочуть вберегти від підтоплень

Пряме посилання Відкрити / Коментувати

2021-08-13 18:05:09 Привіт! Чи траплялися вам коли-небудь люди, які за будь-якої можливості намагаються знецінити успіхи інших? В усьому хорошому, що трапляється з їхніми знайомими, колегами або навіть друзями, вони намагаються вишукати щось лихе. А якщо комусь просто поталанить - вони прагнуть згадати випадки, коли не таланило.

Виникає стійке враження, що серед російських дезінформаторів таких людей дуже багато. Якими б скромними не були успіхи української олімпійської збірної - ці перемоги так боліли російським пропагандистам, що вони весь тиждень не втихали, намагаючись відшукати за перемогами поразки. І "золота" ми здобули мало, і спортсмени наші їдуть до інших країн, аби за них виступати, і взагалі представники нашої країни не мотивовані перемагати, адже в Україні все так погано.

При цьому пропагандисти сором'язливо мовчали про те, що російській команді через низку скандалів з допінгами навіть не дозволили виступати під власним прапором. Свою реальну ганьбу вони намагалися приховати за безкінечним шумом про те, що у сусідів теж все не так добре, як хотілося б.

Деякі проукраїнські автори схильні писати про те, що сучасна Росія, як і всі імперії минулого, колись розвалиться й буде переможена. Ми не заперечуємо таких прогнозів, але хотіли б зробити одне уточнення. Росія цілком очевидно переможена вже зараз - всередині себе самої. Адже якщо певна спільнота весь час спрямована на пошук чужих негараздів та невдач, аби хоч якось втішити своє его - це значить, що ці люди абсолютно в собі не впевнені. І що вони заздалегідь вважають себе лузерами.

Мабуть, щоб хоч трохи перебити гіркоту від українських перемог, цього тижня пропагандисти також порівнювали Зеленського то з Геббельсом, то з Порошенком, суддю Чауса - з Георгієм Гонгадзе, а ексміністру Авакову вигадували астрологічний прогноз. Читайте в свіжому дезінфомоніторингу

"Американський слід" в убивстві Шишова, Зеленський - неосвічена тварюка, і погрози з-за поребрика напередодні "Кримської платформи". Свіжий дезінфомоніторинг

Пряме посилання Відкрити / Коментувати

2021-08-12 17:27:12 Вітання! Чи виникало у вас коли-небудь бажання встигнути зробити все заплановане? Якщо так, то ви, напевне, знаєте, як це буває: перед очима - список завдань, великих і дрібних, важливих і неважливих. І от цей список замість того, щоб зменшуватися, весь час тільки збільшується, завдання наповзають одне на одне, виникають все нові й нові дрібні справи, від роботи у вас уже млоїть в очах... А "встигнути все" ніяк не виходить.

Якщо у вас таке було - ви не самотні, пише Wall Street Journal. З цією проблемою стикається більшість людей, які прагнуть до підвищення своєї ефективності.

І якщо ви думаєте, що якийсь новий і класний курс з тайм-менеджменту тут допоможе - не тіште себе марними надіями. Не допоможе й ваше рішення змінити баланс, віддавши більше часу сім'ї або, наприклад, спорту, аби "встигнути все" в цих сферах. Не вийде.

Річ у тому, що це апріорі неможливо. Бо чим ефективнішими ви стаєте, чим більше роботи виконуєте - тим більше у вас з'являється нових завдань.

Як вийти з цього зачарованого кола? Читайте наш переклад статті американського видання (яке створюють і читають люди, які прагнуть все встигати ;)

Як припинити прагнути "встигнути все"

Пряме посилання Відкрити / Коментувати

2021-08-11 16:30:16 Вітання! Український наркотрафік - явище цікаве і багатогранне. Нещодавно наша редакція замислилася над тим, як працюють наркофоруми: кожен з нас щось про них чув, кожен бачив посилання на телеграм-канали на стінах багатоповерхівок - але ніхто докладно не розумів, як там все влаштовано. Тож ми вирішили провести невеличку розвідку.

«Требуются сотрудники в нашу команду (курьеры, склад, оператор, саппорт). Работаем с минимальным залогом, обучаем всему с нуля. Высокий доход и быстрый карьерный рост», – ось лише одне з оголошень на наркофорумі. Виявляється, на цьому ринку є дуже багато вакансій - здебільшого, анонімних. В деяких випадках "роботодавці" воліють розплачуватися "товаром" - наприклад, з підлітками, які роблять графіті з адресами каналів. В інших же випадках краще, щоб працівник не був "споживачем" - наприклад, коли йдеться про "хіміків" та "кур'єрів".

Зрозуміло, цей бізнес є мішенню для поліції. Але найбільше ризикують саме низові ланки - знову ж таки, завдяки анонімності.

"Клієнти" ризикують чи не найбільше, адже гарантій якості "товару" вони не мають. Існують тестери - але, як показали наші спостереження, їхні зусилля радше спрямовані на те, щоб отримати безкоштовну дозу, ніж на те, щоб правдиво написати про "речовину". За винятком зовсім уже кричущих випадків.

Є ще ціла низка особливостей, які стосуються й анонімності, і захисту, і грошових відносин, і спілкування всередині мережі. Докладно - читайте в нашому лонгріді

Як працюють наркофоруми: розбираємо на атоми

Пряме посилання Відкрити / Коментувати