Деякі суди вважають за потрібне самостійно зменшувати розмір в | БЛОГ ПРАВА ⚖️

Деякі суди вважають за потрібне самостійно зменшувати розмір витрат на правову допомогу при вирішенні питання про компенсацію їх з іншої сторони

Верховний Суд наголосив - у випадку відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, підстав їх зменшувати у суддів не має.

Фабула судового акту: Спільне підприємство (далі - СП) позивалось проти фізособи (відповідача) про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 000 000 грн - але суд не задовольнив вимоги СП. Натомість, представник відповідача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення для здійснення розподілу судових витрат та стягнення з СП на користь його клієнта витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні його вимог, хоча представник відповідача подав всі документи вчасно, а позивач жодних заперечень чи клопотань з приводу розміру таких витрат - не подавав.
Апеляційна інстанція задовольнила вимоги адвоката частково - зменшила з 50 тис. грн, до 5 тис. грн компенсацію, посилаючись на невідповідність суми складності справи та витраченого часу.
Адвокатом була подана касаційна скарга і ВС КЦС її задовольнив, стягнувши із СП 50 тис. грн компенсації витрат на правову допомогу.

Суд мотивував наступним:
П. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України). П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Разом із тим - розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

БЛОГ ПРАВА | Підписатися