2022-05-12 00:40:14
#НБС_трансподорож
Так, ну шо, залишилось трохи менше двох тижнів, і я вирішив вперше в житті подивитися відео про верхні операції, щоб запанікувати
Ладно, жартую, не вперше, але коли я дивився їх сто років тому, я і мріяти не міг, що я її колись зроблю. Не було ні грошей, ні свободи, ні моральних сил щось робити для себе, тому не звертав уваги на деталі. Ну і, звісно, інформації наприкінці 2000-х було набагато менше, ніж зараз.
Подивився я ті відео і запанікував трошки, бо:
- як я то буду переживати, маючи плани відвідати як мінімум три Прайди у травні-липні і як мінімум на одному з них виступити про Україну (шість разів)
- як я то буду переживати, існуючи в умовах тимчасового прихистку в Данії, де в медичній системі ніхуя не понятно, документи видають рандомно і хз коли, працювати хз як, душ один на всіх, а супермаркет далекувато
- як я поясню моїм сусідкам зі Свідків Єгови, шо зі мною сталось
- як я буду ходити на їбучі курси данської мови
ет сетера.
Сподіваюся, що Фредріксбергський муніципалітет, команда якого вважає мене котиком і щоразу при зустрічі бажає успішної операції, якось зглянеться єсішо.
З іншого боку, такого контенту ви точно не чекали, буде цікаво.
Я дуже сподіваюся, що моє тіло, на якому завжди все заживало як на собаці, і цього разу не підведе.
А ще я думаю про те, як повернуся додому, а там мені скажуть: а ви гормони не приймали, а ваша операція не рахується, бо де Швеція, а де Україна, і хуй вам, а не новий паспорт.
Може і не скажуть, але я люблю очікувати найгіршого, щоб потім приємно здивуватися.
Та й таке.
Хотілося конєшно перформанс якийсь про це все, але шось поки що не йде.
40 views21:40