Get Mystery Box with random crypto!

​​'Дім у Бейтінґ Голлов' Василя Махно - Видавництво Старого | thedudewhoreads

​​"Дім у Бейтінґ Голлов" Василя Махно -

Видавництво Старого Лева



Про що книга: Дебютна збірка короткої прози українського поета та прозаїка Василя Махно. Це вісім оповідань про життя в США, еміграцію, соціальні та історичні проблеми.

Мої враження: Від однієї "книги року BBC" до іншої. Тиждень тому дочитав книгу-лауреата 2021 року ("Хто ти такий?" Артема Чеха), а вчора - книгу-лауреата 2015 року. І враження дуже полярні.

Почну з того, що мені не часто подобаються збірки оповідань. Напевно, потрібно уважніше і обережніше підходити до вибору таких книг, але я просто не маю критеріїв, які б вказували на те, що "о, ця збірка мені має сподобатись, купую!". У випадку з "Дім у Бейтінґ Голлов" критерієм можна було вважати найвищу відзнаку BBC, але…

…щось пішло не так. Або я не в контексті, або настрій був не той, або просто не зрозумів, що "хотів сказати автора" цими оповіданнями. Причому почалось все з хорошої історії про пару, яка знаходить нове житло, але разом з цим через певні флешбеки розуміє, що їхні стосунки приречені на провал. Друга розповідь - норм, а інші - вже і не пам'ятаю, про що. Останні декілька десятків сторінок вже читав по діагоналі. Навіть трохи сумно. У автора хороша мова, він філолог, речення насичені і точні, проте читаєш-читаєш, але суть тікає від тебе, хочеш насолодитись, але чогось бракує. Щось схоже у мене з Жаданом, вірші якого я люблю, а от проза - не дається.

Один з критиків написав щодо цієї збірки, що "...самозаглиблення, меланхолія, ностальгія, відсторонення – приблизно в такій тональності звучать оповідання з «Дому у Бейтінґ Голлов»". Власне, так і є, але цим настроям не вистачає ціліснішого сюжету, рушійної сили, якщо ми говоримо про орієнтацію на звичайного читача.

Ну і тематика еміграції. Вона мені не близька, я не можу її відчути. Те, якою я її побачив очима автора, здалось мені дуже депресивним видовищем. Я б навіть сказав таким, що не має сенсу.

Можливо для осені - норм, але коли на носі весна - ні, дякую.

Кому читати: напевно, філологам, які б насолодились стилем автора, або тим читачам, яким дуже відгукується тема еміграції та ностальгії за Батьківщиною. На широку аудиторію рекомендувати не можу.

#відгукнапрочитане