'Спитайте Мієчку' Євгенія Кузнєцова - Видавництво Старого | thedudewhoreads
"Спитайте Мієчку" Євгенія Кузнєцова -
Видавництво Старого Лева
Про що книга: Літо, спека, село. До 96 річної бабусі Теодори в гості приїхали дві онучки - сестри Ліля та Соломія. Згодом жіноча компанія помітно розширюється, розпочинаються буденні та амурні справи, рефлексії, спроби визначитись із майбутнім та зрозуміти, що робити з теперішнім.
Мої враження: Звичайно, я дууууже багато чув про цю книгу. Зараз навіть не пригадую, хороші слова чи не дуже, але так чи інакше "Спитайте Мієчку" була на слуху як в онлайн, так і в офлайні. Саме тому на Форумі видавців купив цю книгу на стенді ВСЛ. Я не знаю чому, але думав, що книга про війну (точніше, про якесь село у прифронтовій зоні, де відбуваються події, пов'язані з війною). Навіть анотацію не читав. А все виявилось зовсім не так!
Натомість це виявився справді легкий роман, який можна сприймати по різному. Спочатку мені все сподобалось - після депресивної попередньої книги мені дуже заходив іронічний та саркастичний гумор, атмосфера села, де є багато малини та гарбузів, і ненапряжні персонажі. Далі почалось те, що мені не відгукнулось. До трьох жіночих персонажів долучились ще три, і зрештою я дещо заплутався в них, адже приблизно всі вони по діалогах схожі між собою. І в кожної була історія, яка пов'язана із Мексикою, Індією, Австралією, Англією, Італією і тд. Особливо не відчував різницю між сестрами - Лілічкою та Мієчкою.
Я вище написав, що книгу можна сприймати по різному. В одному з відгуків на Goodreads писали, що якщо дивитись на події, як на стьоб, то все ідеально складається в хорошу картинку. А якщо на те, що відбувається насправді, то велика частина тексту пройде повз, адже в це просто не повіриш. А коли в текст не віриш, то і сприймається він інакше.
Мені писали, що це "суто жіночий текст". Я такими категоріями намагаюсь не мислити, більше подобається, коли просто говоримо про різні смаки, але якщо відштовхнутись від ЦА, то тут справді історія про жінок, ситуації та контексти, які будуть близькі саме їм. І якщо це стьоб, то це стьоб жінки над історіями про жінок. А якщо не стьоб, то…історії кумедні, легкі, не претендують на реалістичність, несуть позитив та гумор, дуже чітко можна читати і уявляти собі якусь французьку комедію (особливо під кінець). Можливо, в теперішні складні часи, вам потрібна саме така історія.
Але щодо мене - це не під мій читацький смак, мені більша частина тексту не відгукнулась. Враховуючи, що це дебют, і що можу помилятись в трактуванні та позиціонуванні книги, то поставив 3 з 5.
Кому читати: тим, кому сподобалась "Твоя М.", хто любить читати легку книгу на один вечір, кому подобаються історії, де дуже багато позитивних жіночих персонажів.
#відгукнапрочитане
