Локус —

2019-06-09 10:00:36 ​​Літня школа Локусу. Як проводити соціальне дослідження?

Як перетворити інтерес до проблеми в дослідження і почати його робити?

На літній школі ми разом пройдемо «повний цикл» створення дослідження — від формулювання проблеми й пошуку дослідницької стратегії та методів → до перших тез статті.

Програма:
Перші 2 дні аналізуємо наукові статті з фахових видань, відібрані нашими викладачами.
У кожній статті — нові методи. Розглянемо статті, в яких використовувалися:
— моделювання структурними рівняннями
— якісні методи
— комбіновані методи
— мережевий аналіз

Протягом решти 2 днів пропонуємо дослідити роль соціальних науковців в Україні.
Для цього:

— формуємо фокус-групу, у якій ви можете отримати як роль наратора, так і спостерігача-аналітика;
— аналізуємо результати фокус-групи;
— створюємо опитувальник на основі інсайтів з фокус-групи;
— заповнюємо опитувальник та вчимося працювати з даними;
— накинемо декілька тез та план до можливої статті на цю тему.

Школа буде корисною, якщо ви:
— студент бакалаврату/магістратури чи майбутній аспірант у соціальних науках
— плануєте публікуватися у фахових виданнях
— маєте тему/ідею дослідження, але не знаєте, з чого почати
— відчуваєте, що методологія та методи соціального дослідження для вас — виклик

Формат участі: 4 повних дні (четвер — неділя) з 10:00 до 18:00, 1-4 серпня, 2019 року.
Для підготовки учасникам потрібно буде прочитати 4 статті англійською мовою.

Серед викладачів школи — Alexander Vinogradov, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології КНУ імені Тараса Шевченка; Katja Maltseva канд. філос. наук., PhD, доцент кафедри соціології НаУКМА, Research Scientist, University of Connecticut; Tymofii Brik, Ph.D в галузі соціальних наук, Universidad Carlos III de. Madrid, викладач Київської школи економіки.

Організаційний внесок: 950 грн. Він дозволить нам орендувати комфортне приміщення, подбати про кава-брейки та інші організаційні витрати.

Кількість місць у групі обмежена, тож ми проводимо відбір учасників. Заповніть анкету за посиланням — http://bit.do/eUnvT. Ми сконтактуємо з вами, аби обговорити всі деталі.

Дедлайн: 1 липня. Ми оголосимо список учасників школи 5 липня.

У разі будь-яких питань можете звертатись до нас, з радістю допоможемо) +3800639500798, Єлизавета Відкрити / Коментувати

2019-05-26 11:27:12 ​​Локус — як читати тексти неєвропейських культур?

Історико-культурний контекст Доколумбової Америки, Китаю династії Мін чи Японії часів Мейдзі можна зрозуміти за допомогою окремих текстів, якщо знати яким чином їх читати.

7-го червня Локус проведе у Книгарні "Є" вступну лекцію до курсу з читання літератур світу. На лекції Назар Назаров презентуватиме метод дослідження літературних канонів, за допомогою якого можна увійти в контекст суспільств різних історичних періодів та географічних регіонів.

Лекція буде корисною для студентів соціальних і гуманітарних наук, які хочуть наблизитись до розуміння суспільства цікавого їм регіону та історичного періоду.

Лектор курсу — Назарій Назаров — кандидат філологічних наук, лінгвіст, перекладач, автор каналу "Життя Літератур". Ось що він пише про цей метод:

«Історію кожного літературного канону можна дослідити через 2 ключові події: появу писемності та його "модернізацію" під європейським впливом.
Окремий текст, поміщений на шкалу з цих двох трансформацій, вже не буде сприйматися відірваним від глобального контексту та відкриє читачеві можливість досліджувати особливості того суспільства, в якому він з’явився та існував.»

Особливості літературних традицій дають можливість зрозуміти контекст сучасних суспільств, тож приходьте знайомитись із методом їх дослідження)

Вхід вільний Відкрити / Коментувати

2019-05-09 16:01:03 ​Не просто гра в SPSS: як перестати розділяти теорію та емпірику й почати досліджувати?

«Загалом роль теорії у дослідженні можна спробувати проілюструвати через куховарство. Якщо спрощувати, то можна провести такі аналогії: режим харчування, що диктує вибір рецептури — це теорія; рецепт запланованої страви — дослідницький дизайн; продукти у вас у кошику — змінні; процес обробки продуктів (саме по собі чаклунське дійство на кухні) — аналіз даних; готова страва — результати аналізу даних після інтерпретації».

Текст Катерини Мальцевої про те, як перестати розмежовувати теорію й емпірику та розпочати досліджувати. Must read для початківців у соціальних дослідженнях. Відкрити / Коментувати

2019-04-18 15:00:22 ​Локус — можливості

Австрія, Бельгія, Великобританія, Італія, Ізраїль, Чехія, Чорногорія — квітнева порція можливостей для дослідників від Локусу. Відкрити / Коментувати

2019-04-07 18:01:23 ​Прототип біореактора для синтезу бактеріальної целюлози. Етап ІI

Свіжі новини з лабораторії!

Юлія Удовенко вивчає та покращує метод отримання бактеріальної целюлози, аби зробити її використання у промисловості доступнішим. Нині використання бактеріальної целюлози у промисловості обмежене через високу вартість — 30$ за кілограм проти 2$ за кілограм целюлози з деревини.

Раніше Локус публікував перші результати експериментів та теоретичні роз’яснення щодо механізму синтезу бактеріальної целюлози. Наступний крок — виявити, чи відіграють дріжджі або бактерії якусь роль у процесі синтезу целюлози (формуванні целюлозної плівки). Відкрити / Коментувати

2019-04-04 19:00:48 Дослідникам міста

Centre for Applied Anthropology проводить змістовний воркшоп «Зрозуміти місто: антропологія постсоціалістичних трансформацій».

Проходитиме 3-5 жовтня, подати заявку на участь можна до 15 червня.

Радимо запланувати собі, якщо ви:

- антрополог чи етнограф та цікавитеся міською тематикою;
- дослідники урбаністичних студій і хочете зануритися у проблематику урбаністичної антропології;
- проводите міждисциплінарне дослідження, пов’язане з міською тематикою;
- досліджуєте трансформацію у постсоціалістичних містах.

Академічна та практична частини, обмін досвідом та можливість презентувати власне дослідження, відкритий круглий стіл. 4 панелі (12 учасників), 4 дискутанти і 1 кейноут лектор.

Плануйте та подавайтеся. Відкрити / Коментувати

2019-03-30 17:40:47 ​​Як розпочати дослідження? Спочатку читати літературу, а потім збирати дані, чи навпаки? Як організувати процес так, щоб брак дослідницького досвіду не завів «не-туди»?

Організовуємо подію, де поговоримо про те:
- Навіщо потрібна теорія у дослідженні
- Як формулювати гіпотезу так, щоб дійсно щось знайти
- Як приймати рішення щодо збору даних, виходячи з гіпотез
- Як утримувати в полі зору одночасно і теорію і процедури збору та аналізу даних

Ділитись досвідом буде Катерина Мальцева, доцент кафедри соціології НаУКМА та PhD Коннектикутського університету

Зареєструватись можна тут Відкрити / Коментувати

2019-03-24 12:30:18 ​​Хто такий науковий керівник?

Розпитували філософів та соціологів — що для них наукове керівництво? Михайло Мінаков, Тарас Лютий, Михайло Кольцов Павло Кутуєв, Дмитро Михайлов. Дослідники розказали, як має працювати наукове консультування. (Варто прочитати, навіть якщо ви не знаєте, хто всі ці люди). Їх міркування надихають працювати над власними текстами нормально та шукати зацікавленого ментора. Відкрити / Коментувати

2019-03-20 17:30:09 ​​​​Книжка з наукового письма «"They say I say". The moves that matter in academic writing» Джеральда Крафта та Кейсі Біркенштайн
Про те як структуровано викласти свої думки у науковому тексті та показати, що ви когось зі своєї темі все ж читали Відкрити / Коментувати

2019-03-08 16:00:29 ​Дослідження культури як hard science

Hard science, hard-методи та hard-теорії в культурології — Олег Собчук на прикладі мов, техніки та мистецтва робить огляд культурної еволюції як нового напрямку наукових досліджень.

«Я закінчив бакалаврат з філології у Києво-Могилянській академії. Мене завжди цікавили теоретичні (і бажано — точні) підходи до вивчення культури — зокрема, мистецтва. Тому я поїхав в Естонію у Тартуський університет, щоб досліджувати одну з теорій культури — семіотику. В Тарту я захистив дисертацію “Charting Artistic Evolution: An Essay in Theory”. Це моя спроба побудувати загальну теорію розвитку мистецтва: теоретичний Франкенштейн, зшитий з історії літератури і кіно, теорій культурної і біологічної еволюції, нейро- і просто психології, digital humanities, статистики і ще всякого різного.

Під час аспірантури в Тарту я все більше дрейфував від гуманітарних наук до природничих: вчився статистиці і програмуванню, читав теоретиків з максимально широкого кола соціальних і природничих дисциплін. У результаті такого дрейфу я опинився в місці дуже далекому від філології — у відділі дослідження культурної еволюції в одному з Інститутів Макса Планка. Інститути Макса Планка — це дослідницькі заклади в Німеччині, які займаються фундаментальними дослідженнями в різних областях: від біохімії до емпіричної естетики. До того ж теми, якими займаються вчені навіть в одному інституті, є дуже різними. Так, в нашому інституті вивчають не тільки культурну еволюцію, але й, скажімо, поведінку птахів, процес одомашнення тварин, ДНК неандертальців і багато іншого».

У матеріалі авторські добірки літератури, наочні приклади та покликання на дотичні інформаційні ресурси. Відкрити / Коментувати