#читати про #танець і #стиль #Лабан Частина четверта Ще одни | Think-move-dance UA

#читати про #танець і #стиль
#Лабан

Частина четверта

Ще одним фактором, який формує стилістику руху, за твердженням Лабана є те, як людина вибудовує рух у просторі (тобто "стосунки" з простором). Саме Лабан дав найважливіший ключ до класифікації цих стосунків: рух може бути однонаправленим (direct) або різнонаправленим (indirect). Звісно, що між ними є безліч різноманітних варіантів, коли одне накладається на інше або зміни відбуваються свідомо. (наприклад, хореографія Мерса Канінгема - однонаправлена, а Тріши Браун - багатонаправлена). Мабуть з точки зору геометрії можна пояснити це так: однонаправлений рух - коли вектори руху різних частин тіла або центрів руху направлені в одному напрямку, і відповідно різнонаправлений - коли в різних напрямках.

У 80-х роках почалися стрімки зміни по відношенню до "універсальності" танцвників і стало зрозуміло, що головним провідником "стилю" від хореографа до глядача є перформер (нічого дивного, правда?) і саме індивідуальний стиль танцівника, вся гама кольорів його внутрішніх стосунків із зовнішнім світом формує остаточний меседж хореографа і в герменевтичному сенсі саме перформер зі своїм тілом стає "перекладачем" сенсів.

Є також цікава ідея про те, що перформер займає дуже специфічну позицію - він розташований МІЖ хореографом та його "текстом" і його увага весь час переміщується від хореографа як автора до глядача, до якого він звертається. Він є тим каналом, через який циркулюють ідеї, які хореограф намагається передати через хореографію. Таке розуміння ролі перформера є надзвичайно важливим в контексті того, що хореографічний текст, який відтворюється танцівником є саме тим, що провокує кінестетичну відповідь глядача і його внурішню позицію по відношенню до побаченого.

Далі буде.