Партізан дємбєль. Третя частина. Заключна Гіпс нарешті з пальця зняв Зажила вже рана Срака теж вже не свербить Думки про кохану Раз по полю бойовому Путь мені не світить Попрошу мабуть сусідку Бабу Фросю вийти І сходити до Катруськи Покликати в гості Йти до неї вже боюсь я Шкода свої кості Вийшов з хвіртки та й направо Бачу бабу Фросю Повідомив їй свій намір Та 100 гривень просе Ніхуясе ти шо блять Офігєла пружно Я подумав звісно ж в думках А шо зробиш, нужно. Розплатився з бабой Фросьой До хати вертався Вдруг я бачу, щось не то Ландшафт помінявся Звісно ж помінявся блядь Не було калюжі Яка в воздусі летить Та й мені по рожі Не було і гусака Що помітив також Ту калюжу і втікавши Клюнув мене в сраку Всьо. Автомобіль проїхав Зробив своє діло На мені тепер калюжа Щоб тому воділі Спозаранку насвітанку Гуси прилітали І клювали все що можна Щоб не жав педалі. Ось він. Вечір жду кохану Весь такий чистенький Пахну прямо бездоганно В сорочці біленькій Чую грохот у дворі Потім в двері стук Відчиняю свої двері Йобаний індюк Ледве я впізнав кохану Вонь стала стіной Я відразу зрозумів Йшла вона кудой Пів лиця у якійсь жижі Мухи на щоках Юбка порвана а жопа У ржавих дирках Палець на нозі розпух Чуха рукой сраку Думаю, не може буть Нє блять та ну нахуй Головне що ми умісці Нарешті кохана Поведу її у ванну Зализати рани Бережіть себе і знайте Нєхуй лазить краєм Користуйтеся дверима Ми то це вже знаєм. Евгеній Кошмароїдович #кошмар 53 views20:09