А поки всі соцмережі знову працюють, спостерігаю за розвитком | Традиція і Порядок

А поки всі соцмережі знову працюють, спостерігаю за розвитком ситуації з Укрексімбанком і невдалим інтерв’ю, яке закінчилося відібраною камерою та не до кінця видаленим відеоматеріалом.

Здавалося б, нескінченну кількість разів ми бачили подібні ситуації, але цього разу скандал у медіапросторі набрав шалених обертів і поліція з великими потугами пообіцяла щось там таки нарозслідувати.

Паралельно пригадую 2018-й рік, коли противники дійства Київпрайду прийшли висловити свою думку, а їх в не дуже дружній формі затримали, хоча акція була узгоджена з КМДА.
Серед мітингарів були присутні журналісти, зокрема і я. Колезі Матвію Дихановському доблесні представники поліції розбили фотоапарат вартістю близько 25000 грн. Крім побиття, збитки інших колег не пригадаю.
Коли мене перший раз спробували затримати – сильно травмували ліву руку. Наслідки цієї травми ще досі турбують. А коли все ж затримали вдруге, то при «ПОВЕРХНЕВОМУ ОГЛЯДІ», підчистили мої студентські пожитки з гаманця в розмірі 300 грн і навушники цієї ж вартості

Я не дуже образився, бо нас протримали у Шевченківському відділі поліції три години і відпустили додому.

Що ж, після нескінченних заяв у поліцію про перевищення посадових повноважень представників поліції та насмішок київпрайдівців, здавалося б, вони ж за демократію і таке-інше, поліція таки НЕ відкрила жодного кримінального провадження з цього приводу.
Добре, що ЗМІ та в цілому журналістика в Україні є «об‘єктивними» і по всіх медіаресурсах показали аж нічого, а там, де підняли це питання – висвітлили мітингарів як кровожерливих потвор, які бажають бачити ріки гейської крові.

Знайомтесь, це подвійні стандарти.

Будете знайомі.