Олешківські піски. То схоже на Сахару чи не дуже? Почну з то | travel.on
Олешківські піски. То схоже на Сахару чи не дуже?
Почну з того, що місце справді прикольне. Я дуже хотіла побачити власними очима так звану найбільшу пустелю Європи і щаслива, що доїхала до неї. Але сказати, що я хочу туди колись повернутись - не скажу.
Well, let’s be honest, ми приїхали туди о 9 ранку, а треба було значно раніше. У цей час там вже було дуже дуже спекотно. Я читала, що найкраще приїздити рано, поки пісок ще не нагрівся. Ми теж старались приїхати рано, але Сиваш був такий прекрасний зранку, що затримались на ньому (але це уже зовсім інша історія).
З тих пір як я ступила на пісок, а це було десь о 9 ранку, до тих пір, коли я звідти вийшла, десь ще до 10, я мріяла звідти звалити. Бо шалено спекотно, бо моя підсвідомість виглядала гадяку на кожному кроці, бо краєвиди з усіх сторін однакові і важко знайти мотивацію йти в протилежну сторону від виходу.
Хоча радять вдягати закрите взуття, я ходила в босоніжках і була шалено щаслива. Бо босоніжки струсити від піску - секунда, а от кросівки витрусити…
Для мене залишилось загадкою навіщо встановили кактус, верблюда і ще щось там на різних зупинках еко стежки. Прям взагалі неясно і недоречно, як на мене. Photo zone? Let it be. Туристічні вказівники я не завжди помічала. Що таке туристичні доріжки не дуже ясно, бо натоптано з усіх сторін. У результаті ми виходили тією дорогою, якою мали заходити, але ніц страшного. Наша провина, що такі неуважні.
What else? Я дуже хотіла взяти екскурсію. Почитала у якомусь огляді, що з людини це задоволення буде коштувати 50 грн. Думаю класно, може щось цікаве розкажуть. Так от! Насправді екскурсія коштує 720 грн для групи з 12 осіб і за кожну наступну людину - 60 грн. Якщо вас менше 12 осіб, то екскурсія коштує 720 грн. Очевидно, що за такі гроші я не була interested anymore.
На сайті ця інформація є, але я тут до того веду, що блоги і дописи в Inst - це прекрасно, але варто перевіряти кожне слово, яке ви прочитали не на офіційному сайті. До речі, на сайті Олешківських пісків написано, що за 2 години перебування на території треба заплатити 50 грн, а кожна наступна година коштує 25 грн. При покупці квитків нам нічого подібного не казали, але well ok.
Чому не повернусь? Зовсім поруч знаходиться військовий полігон, де проводять навчання. Відповідно стріляють там постійно. І хоч у мене немає ніякого травматичного досвіду, мені було не ок. А людям, які мають травматичний досвід і звуки пострілів їх тригерять, взагалі не немає чого приїжджати. Бо буде не ок. Як було моїй подружці, яка дуже добре знає, що таке війна. І ще всю дорогу з пісків до Станіслава я бачила, що вона не в порядку. Мені шкода, що я завчасно не подумала про те, що везти її у місце, де постійно чутно обстріли - не ок.
В іншому ж. Чистенько, новенькі туалети, можна в душ сходити (очевидно, що літній). Навіть басейн є! Хоча більше схожий на чисту глибоку калюжу. Є де розкластись і поїсти. Це я про територію біля адміністрації парку, де потрібно купити квиток і прослухати правила поведінки в пустелі. До початку еко стежки доведеться ще кілометр чи може трохи більше проїхати на машині.
Та й все, ніби
Питання будуть?
