ЙОБАНІ КОМАРІ Прийшло літо й сцяна погань Із повітря родилАсь | Цицька пінного хмільного

ЙОБАНІ КОМАРІ

Прийшло літо й сцяна погань
Із повітря родилАсь.
Комарами вона зветься,
Скрізь кусюча літа мразь.

Чорт би їх їбав у сраку,
Усе тіло геть свербить.
Без тройного дікалона
Ви до річки не ходіть.

Нахуй є ви у природі?
Чи без вас нема хуйні?
Відповів комар Мавродій,
Вгризшись мнє у ляжку: "Ні!"