Сьогодні святкують День Української Державності Цю дату приу | Центр Спільних Дій

Сьогодні святкують День Української Державності
Цю дату приурочили до дня Хрещення Русі князем Володимиром, тим самим підтвердивши, що корені нашої державності йдуть глибоко в тисячоліття історії. Історичні корені важливі, але державність сучасної України створюється тут і зараз кожним із нас

І побачити, які перші кроки робила наша держава допоможе наш #укрдерждовгобуд. Наша команда розклала по поличках, які важливі етапи проходила Україна за каденції кожного з Президентів.

Епоха Кравчука 1991 – 1994.
Кравчук з нуля почав будувати інститут Президентства, адже прийняв Україну парламентською республікою. Жили тоді за радянською Конституцією 1978 року, а це давало можливість йому призначати усіх міністрів, окрім прем’єра та міністра оборони.

Однак економічна криза 90-тих привели до того, що Кравчук погодився провести дострокові вибори. Як це було дивіться тут.

Епоха Кучми 1994 – 1999
Кучма став першим прем’єр-міністром Незалежної України, а згодом і Президентом. У 1995 Кучма мав найбільшу президентську владу за всю історію – необмежений вплив на виконавчу владу, самостійно призначав весь силовий блок та створював нові органи. Вже за рік прийняли Конституцію, яка частково обмежила його владу. Попри постійні конфлікти з Радою, він все ще мав досить багато контролю в державі, що дозволило йому виграти наступні вибори. Його головним конкурентом був В’ячеслав Чорновіл, який загинув на нез’ясованих обставин. Як це було дивіться тут

Знову Кучма, але 1999 – 2005
Друга каденція для Кучми почалася з проблем, адже у 2000-ому році знайшли мертвим журналіста Георгія Гонгадзе. Тоді ж оприлюднили плівки, які вказували на причетність Кучми та Міністра МВС Кравченка. Українці масово виходили на протести, почалися сутички з «Беркутом». Українці зрозуміли, що владі можна і треба протистояти, коли вона переходить межу.

Зростаючі протести та популярність Ющенка поховали мрію Кучми про третю каденцію. Як це було дивіться тут

Епоха Ющенко 2005 – 2010
Віктор Ющенко переміг після Помаранчевої Революції 2004-року, коли у українців ледь не вкрали чесні вибори. За його каденції відбулась зміна Конституції, яка трохи обмежила Президентську владу на користь Парламенту. Ющенко одним з перших, хто розпочав політику національної пам’яті – згадував Голодомор та дав Бандері посмертне звання Героя України. Також він був активним прихильником того, щоб Україна вступила у НАТО.

Однак більшість очікуваних реформ так і не збулися, а чварами всередині демократичного табору скористався Якуневич Якубович Янукович який став наступним президентом. Як це було дивіться тут

Епоха Януковича 2010 – 2014
Ось тут для української демократії настали складні часи. Спершу він об’єднав у Києві посаду “мера” та голови КМДА на одній людині, призначивши лояльного до себе чиновника. Потім він скасував Конституційні зміни 2004 року, щоб повернути президентству всю повноту влади, як у Кучми. Всього за пару років Янукович зосередив на собі ледь не всю владу в Україні і намагався повернути її назад у «руській мир».

Проте Революція Гідності перемогла і він втік в росію. Як це було дивіться тут

Епоха Порошенка 2014 – 2019
Порошенко прийшов до влади, коли вже був анексований Крим, а в Донецькій та Луганській областях відбувалось АТО. Тоді Президент в симбіозі з Парламентом розпочали ряд реформ, а російську агресію вийшло хоча б тимчасово зупинити. Були створені антикорупційні органи САП, НАБУ і НАЗК. Водночас як і попередники, Порошенко намагався зосередити на собі якомога більше влади. Зокрема впливав на призначення керівника НАБУ, а його дружина очолила Український Культурний Фонд.

Цей стиль управління, а також ряд корупційних скандалів привели його до поразки на виборах. Як це було дивіться тут.

Епоха Зеленського 2019 - 2024 (?)
Історія каденції Зеленського пишеться тут і зараз. Він має приклади й вдалих реформ, і небезпечних загравань з владою.
Про його основні досягнення й провали з 2019 по 2021 роки дивіться тут.