2022-06-03 21:15:24
100 днів великої війниП’ять психологічних стадій, які проходить людина, що має смертельний діагноз, описала Елізабет Кюблер-Росс ще минулого століття. Потім науковці помітили, що ті самі стадії проходить родич або друг померлого. А згодом розібралися, що всі ми проходимо ці п’ять стадій - заперечення, гнів, торг, сум, прийняття, - коли відбувається щось жахливе або коли є подія, яка ділить життя на "до і після". Як 24 лютого.
Упродовж цих 100 днів ми проходимо всі стадії прийняття неминучої правди:
у нашій країні повномасштабна війна,
на нас напали росіяни,
фронт великий і закінчиться не скоро.
Ніхто не знає, коли саме ми знову зможемо жити мирно.
Що робити з собою на кожній стадії? Для початку – зрозуміти, де ви. Можете колотитися між кількома, проте проглядатиметься закономірність за останні пару тижнів. Можете прямо зараз це проаналізувати. Що робити:
Заперечення — дати собі там набутися і водночас нагадувати про реальність. Дивитися фото, відео, читати інтерв’ю, новини. Якщо вам дотепер вдалося втриматися на етапі заперечення, то з’їздіть у центр компактного проживання тимчасово переміщених осіб і поволонтерте там чи в населений пункт, який вже звільнено.
Гнів — проявляти гнів і злитися. Матюкатися — нормально (якщо це підсилення і форма вираження гніву, а не вставні слова). Говорити прямо: "Я дуже гніваюся на…", "Мене злить…". Не чіпати: дітей, собак і сусідів! Бо під гарячу руку зазвичай потрапляють рідні і слабші. Регулярно займатися фізичною роботою чи спортом, бо гнів "сидить" у м’язах.
Торг — зупинити себе від швидких рішень. Почекати два тижні. Якщо буде і далі хотітися — то зробити.
Сум — горювати, плакати, писати сумний щоденник, слухати щемкі пісні. Сльози мають дно, точно. Дайте собі посумувати і вам покращає.
Прийняття — адаптовуйте життя до нової реальності. Коли є прийняття реальності, можна більш відповідно змінювати звички, приймати сміливі рішення, видихнути і робити те, що є можливим.
Всі стадії важливо пройти, щоб дійти до міцної адаптації. Перескочити не вийде.
Проте в кожного свій темп. Поважайте свій і темп своїх рідних.
Більше читай у статті для Liga.Life
від Анни Шийчук - психотерапевтки, психологині, координаторки Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист».
726 views18:15
Т
