2022-05-10 15:36:55
Важливе з ефіру на youtube-каналі "Переговорка"
Чого росія, кремль, путін хочуть від нас?
У мене є розуміння що вони хотіли. І війна хоч у них і була вирішена, але це не те, чого вони хотіли. А потім — саму війну вони собі інакше уявляли.
Зараз я думаю, що у путіна немає відповіді на питання, що він хоче. Адже він наразі не може хотіти того, що він хотів. А хотіти те, що реально - він просто не може собі дозволити.
Насправді путін все життя хотів сісти за стіл, але в якості рівноправного. Він за ним і сидів, але у якості молодшого партнера. І цього ж зараз хоче Китай. Коли китайці говорять про G2 — тобто дві країни, які повинні вирішувати долю світу, то мають на увазі - себе і США. Тому що на них припадає майже 47% світового ВВП.
путін же хотів, щоб було G3. І реалізацію цієї мети він бачив так: він покаже силу, всі вирішать, що краще з ним бути обережнішим, скажуть — сідай за стіл. Причину сісти за стіл можна описати так: він брав мапу світу, малював якісь крапки і казав — це за нами. Класично це називається розподіл сфер впливу. Він вважав, що світ має бути поділений між трьома сферами впливу - це США, Китай і росія. І війна для нього — це об’єктивний інструмент досягнення цієї цілі.
І так, коли натякають що путін навіжений — це абсолютно неправда. Все що він робить — він аналізує. Останнє з таких свідчень, коли виправдовував Лаврова, за його заяви про євреїв. Тому путін чудово розумів, що йому ніхто цього не дасть і доведеться брати силою.
Ось цього він власне хотів. Проявляв цю силу у Сирії, на початку 2014-го року в Україні, а цьогоріч вирішив піти ва-банк.
Ще один фактор чому путін це робить — він старий. А другий — він дійсно хворий. Він розуміє, що його час обмежений і вже немає можливості гратися в переговори. Тож нахабно почав вимагати. Направив грубого листа із месседжем: «Буде ось так!» Дорослі дядьки відповіли — ніт. І він почав забирати те, що вважав своїм. Ость так в Україні сталася війна.
Попри мої очікування, що путін буде вирішувати питання України, того що зараз відбувається — я не уявляв: штурми міст, знищення та стирання їх з землі.
Однак, був момент, коли я знав, що буде війна. Це момент коли він надіслав свого листа, вже другого, до НАТО. І там був пункт: «Відмовитися брати нових членів». Мається на увазі Україну, Грузію, Молдову. Цей лист був написаний для початку війни, адже ця вимога є неможливою, бо це написано в статуті НАТО. І якби НАТО з ним погодилось, вони б не виконали свій статут. І тоді б не спрацювала і ключова стаття №5 цього статут, про колективну оборону. Тому путін завідомо вимагав нереального. Це провокація, мовляв ви мені відмовили — тоді я йду.
Тепер про сьогоднішній день. Те, чого він хоче, постійно змінюється: хотів взяти Київ — не взяв, хотів оточити наші війська - не виходить, хотів денацифікацію і демілітаризацію — дуже змазані цілі. Зараз, як на мене, він хоче викрутитись із ситуації, в яку потрапив. І після того, як вони намагались прорвати наші війська, а їм це не вдалося (несуть втрати і дуже виснажені), бачу що вони поступово підходять до єдиного способу викрутитися — воювати в довгу. Узяти змором, що не взяли силою. Починають підходити до підготовки оборони, де вони зараз є.
Вони окопуються, не дають нам змоги себе вибити, і після того, перетворювати все це на багаторічний процес переговорів. Це така позиція, у якій путін знає, що не виграє, але таким чином зробить стратегію, коли будуть проводитись в’ялі бойові дії, однак неможливо буде сказати, що він програв. Він же може померти до завершення цих переговорів. Для нього ключовий сценарій зараз: «Я не виграв, але й не програв».
Підпишись на ексклюзиви та аналітику
57 views12:36
К
