2023-02-08 13:11:51
Єврокомісія оцінила адаптованість українського енергетичного законодавства до європейського
Під час візиту до України Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передала українській стороні звіт наближеності законодавства України до актуального права ЄС. В документі, зокрема, наведена оцінка законодавства в енергетичній сфері.
Україна стала членом Енергетичного Співтовариства в 2011 році та взяла на себе зобов’язання імплементувати ключові закони ЄС з питань енергетики, розробити відповідну нормативну базу та лібералізувати свої енергетичні ринки відповідно до acquis ЄС.
Основні висновки звіту, що стосуються галузі електроенергетики та ВДЕ:
Міненерго є центральним органом виконавчої влади з формування та реалізації енергетичної політики України. Регулюючим органом України у сфері енергетики є НКРЕКП) яка була створена Кабінетом Міністрів як «центральний орган виконавчої влади». У цій сфері Україна ще не узгоджена з acquis ЄС, що вимагає незалежної діяльності регулятора від інших державних органів. На його незалежність і репутацію також негативно вплинули деякі непрозорі призначення.
Україна покращила свою енергетичну безпеку, зокрема синхронізувавши свою електромережу з мережею континентальної Європи (ENTSO-E) у березні 2022 року.
У секторі електроенергії ринки двосторонніх договорів, ринок на добу наперед, внутрішньодобовий, балансуючий та допоміжних послуг працюють відповідно до моделі ринку ЄС, хоча й з ціновими обмеженнями (price caps).
В електроенергетиці борги почали накопичуватися ще до війни. Частково це пояснюється неплатежами державних споживачів, погано розробленою схемою розрахунків постачальників останньої надії та надбавкою для ВДЕ, яка є частиною тарифу на передачу ОСП.
Фіксовані ціни, які встановлені для домогосподарств, не відображають фактичні витрати.
На ліквідність енергетичного сектору сильно вплинула війна. Постійне втручання органів влади та компаній у корпоративне управління ОСП (Укренерго) та роботу ринку залишається проблемою.
До початку війни встановлена потужність ВДЕ становила 9,6 ГВт, значна частина потужностей постраждала через війну. Що стосується систем підтримки ВДЕ, то з 2020 року тільки вітрові проекти зі встановленою потужністю до 5 МВт та інші технології до 1 МВт отримують зелений тариф. Створення системи підтримки на ринкових засадах залишається пріоритетом для України. Аукціони передбачені законом, проте досі не реалізовані.
Наразі за підтримки Енергетичного Співтовариства впроваджується електронна система видачі, передачі та анулювання гарантій походження. У жовтні 2021 року до закону про альтернативні види палива було внесено зміни, які запровадили рамки для стимулювання виробництва біометану.
Загальний висновок:
Україна має хороший рівень підготовки у сфері енергетичної політики, прийняла декілька важливих законодавчих актів.
Необхідні подальші дії для забезпечення фінансової та політичної незалежності органів регулювання енергетики.
Що стосується безпеки постачання, Україні все ще бракує деяких важливих елементів правової бази для створення обов’язкових аварійних запасів нафти.
Україні потрібно буде оновити свою стратегію з урахуванням подій, що відбулися після початку війни. Загалом, країна потребує подальшого узгодження та ефективного впровадження acquis ЄС у кількох сферах енергетичної політики.
Необхідно продовжити роботу над наближенням законодавства до норм ЄС, спрямованих на підвищення прозорості та стабільності європейських енергетичних ринків.
Зі звітом можна ознайомитись тут
67 views10:11
У
