2022-09-01 13:24:32
Янкі фанат Прикарпаття (Івано-Франківськ):
«Головні події життя почались незадовго до Майдану 2014 року. Студентство, участь в революційних подіях, волонтерство, громадсько-політична діяльність, фанатське життя, далі служба у війську, повернення до цивільного.
І ось ти вже доволі дорослий «сформований» персонаж, проте, як і кожен, зі своїми «демонами» всередині. Незадовго до 24 лютого ти оголошуєш їм власну «Спеціальну військову операцію». Переосмислюєш ретроспективу власного сюжету, закриваєш дитячі гештальти та починаєш дивитись на деякі речі та світ зовсім по-іншому.
Все починає набирати зовсім інших барв, проте сталось не так, як гадалось. 24 лютого й#б@на р*сня вирішує, що має право вказувати, як нам жити. Так, як на той час я вже перебував в забороненій в рф організації «Фрайкор», питанням «чи йти на війну?» собі не ставив.
Зранку, після початку вторгнення, отримав ряд тилових задач від керівництва організації та після їх виконання, вже в березні, вирушив до Харкова, де перебуваю до сьогодні. В цьому ж місяці ми втратили нашого командира, Героя України, Георгія «Жору» Тарасенко. Це була надзвичайно велика втрата для нашого підрозділу і головним завданням для нас було продовжити справу початою ним та помстити за його смерть і за смерть всіх Великих Лицарів.
Наразі наш підрозділ виконує завдання на нульовій лінії оборони, контрдиверсійні заходи та повсякденна тилова робота.
Після закінчення цієї військової кампанії, планів надзвичайно багато: відкладати на майбутнє немає жодного сенсу, так як не знаєш куди далі занесуть тебе життєві виклики. Обов’язково потрібно буде відганяти Золотий сезон за “Прикарпаття”, а також поклеїти пару сотень стікерів десь на червоній площі.
Тим, хто залишився в тилу, побажаю, щоб перестали скиглити і брались за відповідальність. Так як було до 24 лютого вже не буде — настав час України творити світову історію!»
1.4K views10:24
У
