​​Записки лева: пекло цирку “Привіт, дорогий щоденнику. Сьо | UAnimals

​​Записки лева: пекло цирку

“Привіт, дорогий щоденнику. Сьогодні, я, як останні декілька років, у клітці. Вона настільки тісна, що я не можу в ній вільно пересуватися, можу лише сидіти та чекати. Зранку приходить він, я не знаю, як його звати, але я ненавиджу його. Він відкриває клітку, але це не довгоочікувана свобода. Розпочинається новий день та нові страждання.

Щодня я маю виконувати незрозумілі дії, але я роблю їх, оскільки поруч чую звук батога. Ціна однієї помилки — сильні удари. Інколи вони бувають настільки болісними, що я не витримую і кидаюся на свого кривдника. Але це не закінчується нічим хорошим. Він б’є мене ще дужче, а буває, що навіть лишає без їжі. Я часто думаю про те, чому я тут.

Ввечері разом з іншими тваринами ми виходимо на арену цирку. У залі купа людей, вони лякають мене. Гучні оплески, музика, вигуки та він з батогом. Мені дуже страшно, мені боляче, але люди навколо посміхаються та виглядають щасливими. Невже вони не розуміють, як мені погано?”

Ми могли б отримати ці записи, якби тварини вміли писати чи бодай говорити. Проте, вони безмовно страждають та терплять знущання. Ми, як люди, маємо стати на їх захист. Не підтримуйте жорстокість! Бойкотуйте цирки з тваринами!
Поширюйте цей допис, щоб якомога більше людей задумалися над про реальну ціну таких вистав. Разом ми зможемо зупинити кривавий цирк!