2022-02-18 19:01:08
Своїх не кидають
В останні тижні в медіа все частіше з’являється інформація про покинутих власниками тварин через напружену ситуацію в країні. Ми поки не маємо офіційної статистики з приводу кількості залишених тварин, проте групи по прилаштуванню рясніють повідомленнями про “віддам у зв'язку із ситуацією в країні”, а волонтери готуються прихистити якомога більше покинутих домашніх улюбленців.
Ми в UAnimals впевнені в тому, що будь-які життєві труднощі – не привід покидати друга. Яскравим прикладом цього є реальні історії українських військових та їх чотирилапих друзів, з якими вони пройшли горнило війни.
Найєм Масі-Мустафа, командир взводу, молодший лейтенант про пса Бармалея:
“Він безпородний, але оскільки народився в Нью-Йорку, під Горлівкою - я іноді жартую, що він Нью-Йоркська борзА. Бармалей сам зробив мене його господарем. Його краса, милість, розуміння мене відкрили моє серце для безмежної любові навіть під час війни. Якось ми виїхали з зони бойових дій і мали повернутись, а він подумав, що я його залишу назавжди, тому дуже довго біг за машиною. Я розплакався, бо не пам’ятаю, коли був комусь потрібен настільки сильно. Зараз ми із ним живемо разом, я його беру на роботу, моє життя тісно пов’язане із обов’язком зробити його щасливим. Він врятував моє серце і навчив любити. Неможливо уявити, щоб я його залишив”
Мосійчук Олена, молодший сержант, парамедик-радіотелефоніст, учасниця бойових дій про Бугатті
“Бу до мене потрапила ще до війни. Ми її відібрали у не дуже хороших людей і вона росла разом з моїм сином. В 2014-му коли почалась війна, син залишився з бабусею, а Бу поїхала зі мною на війну. Вона була моєю другою половиною, моєю тінню. Її інтуїція ніколи не підводила, саме завдяки чому я досі жива. Завдяки їй я відчувала поруч сім’ю коли була далеко, в тяжкі години лише вона була поруч. Жодного разу не було навіть думок залишити її комусь чи десь, бо зрадивши найцінніше – ти зраджуєш себе”
Іра Рибакова "Риба", молодший сержант про кота Басю
“Так сталося, що в Авдіївці у мене завівся Бася. Я не хотіла, але, як мені сказали, коти самі обирають. Він був трохи затравлений, худуватий і з видаленими пазурями. Через два останні фактори до вуличного життя не пристосований. Важкий переїзд у військовому та громадському транспорті, і ось мій красунчик досить добре себе почуває у мене вдома. Тепер у нього є мама, бабуся і собака Плюша. Сподіваюся, що ця шкода поводить себе гарно, поки я на фронті”
Максим, демобілізований військовий про собаку Фауста
“Якось я лежав у військовому наметі й зрозумів, що хочу собаку. Вже ввечері я повертався із кудлатим цуценям. Фауст – пес, який відвоював зі мною 5-ть ротацій на Сході України. Чи варто говорити, що він мій друг та вірний побратим? Зараз ми із Фаустом обоє демобілізовані та вчимося жити цивільним життям, допомагаючи адаптуватися один одному”.
Ці щемливі та зворушливі історії не рідкість. Тварини неодноразово виявляли неабияку вірність і сміливість в критичних ситуаціях та завжди готові розділити із господарем всі труднощі та незгоди!
То ж закликаємо українців не залишати своїх друзів, а разом з ними проходити випробування, які ставить перед нами життя!
Зберігаймо спокій, бо все буде Україна !
Діліться в коментарях історіями своїх чотирилапих, які підтримують вас у складні хвилини!
336 views16:01
U
