​​Палац Галаганів, «Український Парнас» Рубрика: #місця С | Україна - наш дім 🇺🇦

​​Палац Галаганів, «Український Парнас»

Рубрика: #місця

С початку 18 сторіччя територія парку стала родовим маєтком українського полковника Гната Галагана. У 19 сторіччі спадок перейшов до онука полковника Павла Галагана.

Саме тоді в центрі садиби було побудовано білосніжний, мурований, двоповерховий, прямий на плані, з великим декоративним куполом у центрі палац на 60 кімнат у стилі ампір. (1823-1829 роки) Загальна довжина палацу 105 метрів.

Фасад прикрашає шестиколонний портик, від якого на рівні парадних кімнат 2-го поверху відходить пандус, який розширюється до низу й плавно сполучається з парком. Наприкінці 19 ст. на вході встановлені дві мармурові античі скульптури.

Авторами палацово-паркового ансамблю стали архітектор-проектувальник Павло Дубровський та ландшафтний дизайнер Йоганн Бістерфельд. Австрієць розбив навколо палацу великий парк з альтанками, церквою та каплицею, греблею і двома мостами.

У палаці була велика мистецька галерея (стала основою для заснування Чернігівського художнього музею), унікальна коштовна колекція посуду та зброї. Тут діяв кріпацький театр і хор.

Українська еліта називала садибу Галаганів «Українським Парнасом». Тут збирались культурні діячі та письменники - Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, український композитор Микола Лисенко, художник Лев Жемчужніков, кобзар Остап Вересай.

У 1920 році в палаці розмістилась агрономічна школа, пізніше - Сокиринський с.-г. технікум, що тепер - Сокиринський професійний аграрний ліцей.