чотири стани світла * не затуляй своє обезмовлене тіло в ньому нагість світла говорить до мене * тепер боже є тільки одне слово яке крізь нас Ти то лезом то променем лишаєш у землі * вночі всі рани відкриваються до місяця що кличе нас тихим сяйвом і біль покидає наші тіла назавжди * у цій німій темряві вперше чую таку близькість до зірок * відблиск на чорній воді не впускай цей морок твоє зникаюче імя осліплює як вперше * навчи нас боже знову приручати вогонь Анна Ютченко 104 views18:59
