Тисячі внутрішньо переміщених студентів, десятки внутрішньо пе | UAS | Українська асоціація студентів 💛

Тисячі внутрішньо переміщених студентів, десятки внутрішньо переміщених закладів вищої освіти і 0 розуміння від МОН

У дискусії про початок нового навчального року, його форми та дати не брали участь хіба що ліниві. Розглянемо ситуацію у датах:

- 24 червня під час засідання уряду Денис Шмигаль повідомив про рекомендацію Кабміну розпочати навчання в університетах з 15 серпня у очному режимі.

- 6 липня пресслужба МОН опублікували інформацію щодо «особливостей організації 2022-2023 навчального року», у якій описуються декілька варіантів організації навчання і умови для цих варіантів.

Можна ознайомитись за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/news/mon-pidhotuvalo-informatsiiu-shchodo-osoblyvostei-orhanizatsii-202223-navchalnoho-roku

Офлайн навчання – це соціалізація та символ того, що під час війни Україна продовжує освіту.
Про це сказав міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, коментуючи формат початку навчального року в українських школах.
Життя та безпека школярів, студентів, викладачів - ціна того символу, чи можливо ціна «вислуги» саме пана міністра? Нинішні рекомендації щодо навчального року виглядають саме так, наче починається гра «Сапер».

Невже є умови, за яких ми можемо піддавати ризику життя дітей та студентів? Невже вивід на очне навчання передує за пріоритетністю перемозі?

Українська асоціація студентів засуджує рішення Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти та науки України щодо відновлення очного навчання на території України під час війни, оскільки це є прямою загрозою життю громадян, що беруть участь в освітньому процесі.

Позиція Асоціації ґрунтується на тому, що з 24 лютого 2022 року російська артилерія пошкодила понад 2000 шкіл, повністю знищила 216 закладів освіти, загинула 351 дитина, а 649 отримало поранення (станом на дату публікації позиції).

У каруселі можна побачити декілька великих університетів, що постраждали від ракет, градів та авіаобстрілів. І саме це може статися з будь-яким університетом, у будь-який момент і навіть без повітряної тривоги. Але панове міністри забувають, що університет можливо відбудувати, а ось до життя, на жаль, не повертають.

То наскільки цінні наші життя, пани міністри?