Пропаганда рашизму, до якої приклав руку сьогоднішній страждал | Uchoose.info

Пропаганда рашизму, до якої приклав руку сьогоднішній страждалець Дугін - явище надзвичайно цікаве для дослідження.
Нацистська пропаганда, наскільки я розумію, була збудована приблизно так. У серці конструкції була ідея арійської надлюдини, яка усіх «превосходит» і тому здатна створити чистий ідеальний світ. Вона зверталася до глибинного шару колективної підсвідомості, у якому світле, пряме й чітке - це добро, а темне та плутане - це зло. Це такий казково-дитячий шар, у якому смілива біленька блакитноока дівчинка рятує такого ж блакитноокого братика від Баби Яги з чорно-сивими кучерями у темному дикому лісі.
У якості reasons to beleive ідеї «превосходства» виступали сувора дисципліна, праця, жорстка ієрархія та витончена естетика. Стрункі підлітки у білому одязі рівними шеренгами йдуть назустріч ранковому сонцю. Коротше, доступ до мозку людини нацисти сверлили легкою для сприйняття та з усіх боків обкладеною підтвердженнями ідеєю «ми світлі і дисципліновані - тому ми кращі за вас і будемо вашими хазяєвами».
У якості зовнішнього захисного шару усієї конструкції виступали принципи Гебельса, насамперед - відкритий ним феномен Великої Брехні, у яку люди вірять швидше, ніж у маленьку.
Пропаганда СССР повторювала майже той самий паттерн, але тепер сміливі блакитноокі дівчинки були дітьми «переможців фашизму» і жерли землі, населені людьми з темною шкірою і кучерями, тому до дісципліни й ранкового сонця додалися ще й «велика перемога» та «рівність і братерство». Надзвичайно далекі від реальності й оплетені тією ж самою Великою Брехнею.
А от рашистська пропаганда, хоч і схожа на нацистську надзвичайно, сверлить мозок людині у принципово інший спосіб.
Ідея «превосходства русского человека» у серці конструкції є, але стоїть вона виключно на бажанні «превосходства». Расизм у ній залишився, «славян» ідея вивищує над іншими, ієрархія теж, але жодних ознак дисципліни, праці, чи специфічної естетики світла вже нема, їх ніде взяти.
Для зомбування цього замало, тому набір reasons to beleive зібраний за принципом Франкенштейну - з одного боку стирчить «ми багаті, великі за розміром та маємо багато зброї», з іншого «з нами Бог», з третього «русские своих не бросают». Заполірований конструкт потужною міфологемою «Умом Россию не понять» та аналогічними по суті тезами РПЦ про особливий шлях російської релігії, але їх замало - ідея кострубата настількі, що проковтнути її людині важко, невідповідності колються.
Отже, росіянам довелося трансформувати Велику Брехню. Зробити прицільний отвір у голові людини їм нема чим, у колективній підсвідомості нема замкової щілини під їхній ключ. Тому вони створили гігантське багатоканальне поле Оруелівської невизначеності. Тут Велика Брехня одного типу, тут - дещо іншого, тут - зовсім іншого. Тут - майже правда і майже критика, у якій Великої Брехні всього 3%. А отут - майже правда и майже критика, у якій брехні вже відсотків 30. Обирай те, що більше подобається, воно усе отруєне.
Такий підхід перетворює частину свідомості людини на болотоподібне місиво, у якому «все не так однозначно». Взагалі все. Від того місива тягнуться метастази ядучого цинізму, який вбиває будь-який високий потяг, думку, чи почуття. Любов, героїзм, справедливість, відданість, правда - все не так однозначно. Через цю розм’яклу ділянку можна пропхати будь-що, вона перетворює межі між добром і злом на кисіль. Людина починає дивитися у протилежні сторони одночасно, точнісінько, як істота з російського герба. І стає здатною на будь-яку гидоту, бо гріх - це чеснота, а дитяче ліжечко, вкрадене в будинку замордованої родини - це бойовий трофей.
А ще надзвичайно цікаво, що в українській мові немає точного перекладу слова «превосходство». Наша «перевага» - це «преимущество». Наше «перевершити» - це про вивищення у результаті вершення, активних дій.
Ідея вищості над іншими просто так, по факту існування, просто не перекладається на нашу мову. Може, тому саме українському сонцю судилося спалити ту двоглаву істоту. Юлія Нікітіна