Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень ( | UIF | Український інститут майбутнього
Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (16.05-20.05)
Провожуємо огляд головних події та трендів у РФ. Щотижневий аналіз політичної, економічної, військової та соціальної ситуацій у Росії від експертів Українського інституту майбутнього вже доступний на нашому сайті.
Ключові висновки:
У російських регіонах з найбільшим рівнем визнаних втрат істотно нижча середня зарплата, а безробіття істотно вище за середньоросійські показники. Вмирати в Україну відправляють мешканців найменш розвинених територій, що знаходяться на «периферії» РФ. Ми маємо звичний для імперій алгоритм відправлення вмирати за імперські цінності мешканців імперських околиць.
На сьогодні заяви про план приєднання ЗАЕС до енергосистеми РФ на сьогодні є видаванням бажаного з дійсне, спрямоване перш за все на внутрішню аудиторії з меседжем про «досягнення» від окупації територій. Крім цього такі заяви можуть бути спрямованими на стурбованість Європи з приводу надійності роботи української енергосистеми в синхронному режимі з енергомережою континентальної Європи.
Частота згадувань Путіна, який знає, що робить, говорить про розгубленість еліт, які починають втрачати одну з найважливіших речей в житті: прогнозованість майбутнього. Відновлений СРСР це добре, але як все це виглядатиме, особливо з огляду на економічні санкції й закриття половини світу для цих еліт не зрозуміло.
Після смерті В.Жириновського рейтинг партії ЛДПР буде поступово падати, хоча на найближчих виборах вона ще може отримати певний результат. Епатажні заяви В.Жириновського щодо ультиматумів Заходу та територіальних претензій до України тепер стали офіційною позицією Кремля, тому ніша ура-патріотичної партії тепер зайнята владою. Але існує певна вірогідність використання бренду ЛДПР для консолідації «партії яструбів» у російській політиці.
Саміт ОДКБ показав, що усі країни-учасниці не мають бажання надавати допомогу РФ у війні в Україні, а воліють уникати цієї теми, і займатися тими питаннями регіональної безпеки, які їх цікавлять більше, і в яких Росія має обмежений вплив. Попри це, країни-учасниці ОДКБ розуміють проблеми, пов’язані з ситуацією в Україні, і воліють не відмовлятися від зв’язків з Росією для балансування у міжнародній політиці, оскільки для них монополізація впливу Заходом — не краща за домінування Росії або Китаю.
Зміни на правовому полі рф є свідченнями політики “експансії”. Серед головних напрямків такої політики: 1.Максимальне спрощення можливості потрапляння негромадян рф під охоплення “русского мира”; 2. Створення умов для максимально безконтрольного озброєння та ведення агресивної війни; 3. Максимальне виведення з-під відповідальності злочинців з рф. Усі прийняті закони у рф можуть бути використані при притягненні до відповідальності як високопосадовців рф, так і безпосередніх виконавців злочинів спеціально створеним міжнародним воєнним трибуналом, судами іноземних держав в порядку реалізації принципу універсальної юрисдикції та судами України.
Учнівська молодь – найслабша ланка у системі кремлівської пропаганди, молоді та освічені росіяни найменше довіряють Путіну та найслабше підтримують війну в Україні. Саме тому ухвалення законопроекту про створення загальноросійського руху дітей та молоді «Большая перемена» та поява політруків у школах – справа вирішена. Єдине, з приводу чого існує невизначеність – примусовість участі у новому рухові. Натомість реально добровільна участь, стимульована освітніми чи політичними пільгами, дозволить краще зцементувати майбутній путінський електорат.
