​#поради #o_tempora_o_mores Багато з людей, які мають у роду | Ukrainian Free Genealogy🇺🇦

​#поради #o_tempora_o_mores

Багато з людей, які мають у роду шляхту стикались із явищем відсутності своїх предків у сповідних розписах кін. 18 — поч. 19 ст. Тоді як у метричних книгах вони присутні у різноманітних подіях (смерті фіксувались рідше). Саме це явище характерне не для всіх сіл, але здебільшого для південних околиць Київської та заходу Подільської губерній. Причин цього може бути декілька.
1) Мобільність шляхти. Деякі священики були зацікавлені у внесенні у сповідки лише кріпаків, оскільки вони були закріпленими парафіянами, з яких можна було "харчуватись". Шляхта була більш мобільна і відносно легко могла змінити своє місце проживання, просто змінивши орендодавця землі.
2) Шляхта-уніати. Як відомо до окупації Правобережжя царатом на цих територіях значно переважали адепти католицизму грецького обряду. Після 1794 р. рос. імперська влада почала примусово оправославнювати місцевий клір та відповідно цілі парафії. Шляхта знову ж через свою особисту свободу, мобільність та знамениту честь, не поспішала переходити у православ'я. Через відсутність уніатських чи римо-католицьких священиків вони хрестили своїх дітей та брали шлюб у місцевій православній церкві. Але сповідати піп таких опозиціонерів не міг. Тому смерті таких уніатів часто відсутні у метричних книгах.
3) Свідома "посполитизація" шляхти. Оскільки свій шляхетських статус потрібно було довести перед новою рос. владою, то священики не виділяли шляхту окремо і записували їх поміж кріпаків. Найгірше, що причетники могли використовувати місцеві прізвиська (клички) замість прізвища, або записували патримоніальним прізвищем (син Лаврентія — Лавріненко, син Онуфрія — Онопрійчук тощо). Аналіз і зіставлення імен батьків та дітей може розгадати такі загадки, але це доволі складний процес.