Закон і право

2023-07-06 21:35:17 7 липня розпочнеться прийом документів від кандидатів для обрання на посаду члена ВРП з’їздом науковців

Також ВРП визначила час та місце проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Підписатися на ЗіП Відкрити / Коментувати

2023-07-05 21:10:06 КСУ визнав неконституційною санкцію статті Митного кодексу щодо контрабанди

Конституційний Суд України визнав неконституційною санкцію частини першої статті 483 Митного кодексу, яка передбачає конфіскацію товарів і штраф у розмірі вартості таких товарів за порушення правил їх переміщення через митний кордон України. Відповідне рішення на пленарному засіданні 5 липня 2023 року ухвалив Другий сенат Конституційного Суду, повідомляє його пресслужба.

Зазначається, що автори конституційних скарг просили визнати оспорюваний припис МК неконституційним, оскільки, на їх думку, він унеможливлює реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності порушника митних правил з урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.

Так, згідно із санкцією частини першої статті 483 МК винних осіб, які перемістили товар через митний кордон України із приховуванням від митного контролю, карають штрафом у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил із конфіскацією цих товарів.

Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Конституційний Суд України дійшов висновку, що приписи статті 483 Кодексу не відповідають Конституції України у зв'язку з тим, що "таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді)".

Текст Рішення буде оприлюднено 6 липня 2023 року.

Підписатися на ЗіП Відкрити / Коментувати

2023-07-05 20:38:08 Україна, Канада, Швеція та Сполучене Королівство подали на Іран в суд через збиття літака МАУ

Як зазначається, Іран не відповів на вимогу щодо створення арбітражу для вирішення цього спору, надісланого 28 грудня 2022 року.

"Як ми неодноразово зазначали, дії та бездіяльність Ірану щодо збиття літака рейсу PS752 двома ракетами "земля-повітря", запущеними членами Аерокосмічних сил Корпусу вартових Ісламської революції Ірану, становлять порушення міжнародних правових зобов’язань Ірану, щодо яких він повинен взяти на себе повну відповідальність. Як зазначено в нашому позові, Іран, серед інших порушень, не вжив усіх можливих заходів, щоб запобігти знищенню літака рейсу PS752 членами його збройних сил. Іран також не зміг провести повне, прозоре та неупереджене досудове розслідування та судовий розгляд відповідно до міжнародних стандартів", – ідеться в заяві.

Підписатися на ЗіП Відкрити / Коментувати

2023-07-05 01:08:09 Атестацію робочих місць за умовами праці дозволили не проводити під час війни

Кабмін постановою від 30 червня 2023 р. № 660 вніс зміни до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Зокрема визначено, що атестація, строк проведення якої настав у період воєнного стану, за рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, проводиться протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Результати атестації, проведеної до введення воєнного стану в Україні, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування.

Нагадаємо, за невчасну атестацію робочих місць за умовами праці передбачена відповідальність.

Підписатися на ЗіП Відкрити / Коментувати

2023-07-05 01:06:18 З 1 жовтня відновлюється застосування штрафів за невикористання РРО

Верховна Рада у другому читанні прийняла зміни до Податкового кодексу та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану (законопроєкт № 8401), які направлені на відновлення довоєнного стану системи оподаткування. Про це ми писали тут.

Законопроєкт не передбачає підвищення податків та не вводить нові ставки податків. Норми направлено насамперед, на повернення податкового законодавства до довоєнного стану.

Серед іншого, цим законопроєктом передбачається відновлення з 1 жовтня 2023 року застосування штрафних санкцій за порушення порядку використання РРО/ПРРО (крім санкцій за порушення, що вчинені на окупованих територіях чи територіях бойових дій).

При цьому встановлюється зменшений розмір штрафних санкцій (25% та 50% вартості товару замість 100% і 150% відповідно) за незастосування РРО/ПРРО, невидачу розрахункового документу або видачу розрахункового документа на неповну суму покупки, що застосовуються до ФОП - платників єдиного податку (до закінчення воєнного стану, але не довше ніж до 1 серпня 2025 року).

Також законопроектом передбачено, що у разі сплати платником податків протягом 30 днів сум податків і зборів, донарахованих за результатами документальних перевірок, штрафні санкції не застосовуватимуться, а пеня не нараховуватиметься.

Підписатися на ЗіП Відкрити / Коментувати

2023-07-03 21:32:00 НАЗК внесло до переліку міжнародних спонсорів війни виробника Domestos, Lipton, Axe та Dove: деталі

Так, компанії належать понад 400 брендів. Продукція випускається на 280 підприємствах, зокрема Domestos, Axe, Rexona, Dove, Calve, Rama, Brooke Bond, Lipton, Crème Bonjour, CIF, Knorr, Sunsilk, Timotei, CLEAR, Чиста Лінія тощо. Підставою стало те, що, працюючи у рф, компанія сплачує значні податки в російський держбюджет, тим самим підтримуючи економіку агресора та роблячи свій внесок у продовження війни росії проти України.

"У рф в Unilever працюють понад 3000 співробітників. У 2022 році на частку російського бізнесу припало 1,4% обороту Unilever і 2% її чистого прибутку, який у 2022 році зріс на 24,9% в порівнянні з 2021 і склав €8,03 млрд. Виручка компанії зросла до €60,1 млрд (+14,5%). Продажі Unilever виросли у всіх категоріях, найбільше – продажі косметики (+20,8%). Після повномасштабного вторгнення росії в Україну компанія пообіцяла призупинити весь імпорт та експорт своєї продукції в росію та з неї, а також припинити всі медійні та рекламні витрати. Однак протягом року війни прибуток Unilever Russia подвоївся з 4,8 млрд рублів (€56 млн) у 2021 році до понад 9,2 млрд рублів (€108 млн) минулого року", – йдеться в повідомленні.

Крім того, заявили в НАЗК, завдяки отриманому значному прибутку (+91%) ТОВ "Юнілевер Русь" вдалося збільшити капітал до 34,5 млрд рублів у 2022 році з 25,3 млрд рублів у 2021 році або на +37%. Податків до бюджету рф за 2022 рік ТОВ "Юнілевер Русь" заплатило близько $50 млн.

Водночас Unilever заявила, що позиція компанії не змінилася щодо ведення бізнесу у рф, однак підприємства в Омську, Єкатеринбурзі, Санкт-Петербурзі та Тулі продовжують свою роботу, а офіси – операційну діяльність, забезпечуючи присутність брендів у точках продажу.

"Unilever не може виступати проти війни, паралельно сприяючи воєнній машині путіна. Ми внесли цю компанію до переліку міжнародних спонсорів війни, оскільки їхні сотні мільйонів податкових внесків до бюджету рф допомагають фінансувати війну проти України та можуть таким чином навіть опосередковано фінансувати якусь групу російських найманців. Unilever має нового генерального директора – Хайна Шумахера, отже їм потрібен новий старт, бо вони мають відповідати цінностям прав людини. Unilever має залишити росію зараз, або історія запам’ятає її співучасть у цій війні", – підкреслив голова НАЗК Олександр Новіков.

Перелік "Міжнародні спонсори війни" розроблено НАЗК та розміщено на порталі "Війна і санкції". Усі компанії, які співпрацюють з агресором і включені до реєстру "Міжнародні спонсори війни", вносяться до найбільшої у світі бази даних World-Check.

Підписатися на ЗіП Відкрити / Коментувати

2023-07-03 20:51:09 З 1 серпня діятимуть оновлені правила поповнення карток через термінали

Національний банк України уточнив вимоги до надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів під час проведення ними операцій із внесення готівки, зокрема через термінали (ПТКС). Відповідні норми передбачені постановами Правління НБУ від 30 червня 2023 року № 90 та № 89.

Так, з 1 серпня 2023 року додаються реквізити до квитанцій, які формуються під час здійснення готівкових операцій з використанням платіжних пристроїв, зокрема через ПТКС. Зокрема, квитанції за результатами операцій із внесення готівки за допомогою ПТКС для її зарахування на рахунки додатково повинні містити номер мобільного телефону платника.

Також у разі ініціювання операції з унесення готівки за допомогою ПТКС для її зарахування на рахунки платник під час здійснення такої операції має:

ввести номер свого мобільного телефону на екрані ПТКС;
отримати на цей номер одноразовий пароль (шляхом повідомлення або за допомогою телефонного дзвінка);
ввести на екрані ПТКС одноразовий пароль, що підтверджує згоду на виконання платіжної операції;
отримати квитанцію.

Ці вимоги стосуються операцій із унесення готівки для її зарахування на рахунки за допомогою ПТКС.

Водночас вони не поширюються на такі популярні платежі, що здійснюються через ПТКС, як:

сплата комунальних платежів (квартплата та комунальні послуги, стаціонарний телефонний зв'язок, телебачення, електроенергія, газ, інтернет, охорона);
оплата квитків для залізничних перевезень (включаючи приміські);
оплата проїзду в міському і приміському транспорті (включаючи оплату електронних квитків для проїзду в такому транспорті);
оплата маршрутних пасажирських перевезень;
поповнення проїзних і транспортних карт для проїзду в міському і приміському транспорті;
сплата податків, штрафів, адміністративних послуг, зборів та інших платежів до бюджету.

Підписатися на ЗіП Відкрити / Коментувати

2023-06-30 16:03:00 Обов'язок реєстрації е-кабінету в ЄСІТС правниками: Верховна Рада ухвалила Закон

Верховна Рада 29 червня 2023 року на пленарному засіданні прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (законопроєкт № 7574-д). Про це повідомила прес-служба Судової влади України.

Прийнятим Законом передбачається доповнити Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України та Кодекс адміністративного судочинства України положеннями, якими зокрема:

змінити термін «офіційна електронна адреса в ЄСІТС» на «електронний кабінет в ЄСІТС», що сприятиме правильному розумінню цього інструменту учасниками судового розгляду;
поширити обов'язок реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС для всіх юридичних осіб;
у разі звернення до суду особою, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов'язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху або повертатися, не приймаючись до розгляду судом, в залежності від виду процесуального документа;
забезпечити можливість для сторони направляти документи через ЄСІТС іншим учасникам справи, у разі наявності в них електронного кабінету.

Прикінцевими положеннями документу встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють електронні кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін процесуальними документами, протягом тридцяти днів з дати опублікування цього Закону.

Підписатися на ЗіП Відкрити / Коментувати

2023-06-30 14:02:01 Прийнято законопроєкт щодо забезпечення рівності процесуальних прав усіх учасників судового процесу

Верховна Рада України 29 червня 2023 року прийняла у першому читанні за основу проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення рівності процесуальних прав усіх учасників судового процесу перед законом і судом (реєстр. №9197 від 10 квітня 2023 року), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є. та іншими народними депутатами.

Прийнятим законопроєктом пропонується розширити вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду (частина перша статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), а саме доповнити його ухвалою про залишення без задоволення заяви, поданої у порядку, визначеному статтею 383 цього Кодексу. У зв’язку з цим також пропонується удосконалити частину шосту статті 383 КАСУ в частині передбачення можливості оскарження в порядку статті 294 цього Кодексу ухвали суду про залишення заяви без задоволення.

За визначенням ініціаторів законопроєкту, його реалізація дасть змогу привести окремі норми Кодексу адміністративного судочинства України у відповідність до положень Рішення Конституційного Суду України №2-р(II)/2023 від 01 березня 2023 року, а також сприятиме удосконаленню процедури судового контролю за законністю діяльності суб’єкта владних повноважень та дозволить забезпечити рівність процесуальних прав усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Водночас парламент доручив Комітету з питань правової політики доопрацювати зазначений законопроєкт з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Підписатися на ЗіП Відкрити / Коментувати

2023-06-30 11:51:19 Рада спростила виробництво крафтових спиртних напоїв

Верховна Рада на засіданні 29 червня ухвалила у другому читанні та у цілому законопроєкт № 5762 щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб'єктами малого підприємництва. Про це повідомив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.

Метою цього проєкту Закону є приведення чинного законодавства в сфері виробництва та обігу спиртних напоїв і дистилятів у відповідність до вимог законодавства ЄС, а також пом'якшення регулювання в цій сфері для суб'єктів малого підприємництва.

Ним, зокрема, передбачається:

чітке визначення малих виробників дистилятів та встановлення чітких вимог до їх матеріально-технічної бази;
надання права малим виробникам дистилятів подавати звіт про обсяги виробленої і реалізованої продукції щоквартально (замість щомісяця);
зменшення штрафу за неподання або неправильне подання такої звітності (з 17 500 до 1 020 грн);
зменшення вартості ліцензії на оптову торгівлю спиртними напоями для малих виробників дистилятів з 500 тисяч грн до 30 тисяч грн.

Також дозволяється використання усіх спиртних дистилятів, вироблених із сільськогосподарської продукції, для виробництва алкогольних напоїв.

Крім того законопроєктом скасовується положення щодо обов'язкової сертифікації спирту, дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв.

Підписатися на ЗіП Відкрити / Коментувати