Мова – ДНК нації

2022-07-18 11:41:54 #словодня Мимохідь чи мимохіть?

Приклади вживання:

«Хотіли мимохідь і ми додому зазирнути, та капітан не дозволив» (Григорій Тютюнник).

«Обіцянка самостійно влаштувати свою долю прохопилась у нього мимохіть» (Олекса Гуреїв).

https://ukr-mova.in.ua/library/paronimu/ Відкрити / Коментувати

2022-07-16 10:20:54 #словодня ЛІ́ТУВА́ТИ (лі́ту́ю, лі́ту́єш) — проводити де-небудь літо; жити десь літом.

Приклади:

«В дуплі старої груші літували шпаки, а в підліску за городом вовтузилися невгамовні сойки» (В. Дрозд).

«Розміркувавши, де ставитиме землянку, в якій можна літувати, .. Стир водночас мав вибрати місце для капища» (Ю. Покальчук). Відкрити / Коментувати

2022-07-16 09:34:17 Відкрити / Коментувати

2022-07-15 12:04:52 #словодня Слова з КА́ЗНА-

КА́ЗНА-ВІДКО́ЛИ — невідомо з якого часу. «Оцей виснажений, казна-відколи не голений, півроку не стрижений чоловік .. нічим не нагадував того завжди витончено зодягненого чепуруна-геолога» (І. Білик).

КА́ЗНА-ДЕ — невідомо де. «Дурний був, то й носило мене казна-де! А порозумнішав – додому повернувся» (Валерій Шевчук).

КА́ЗНА-ЗВІ́ДКИ — невідомо звідки. «Раптом казна-звідки з'явилася Марійка, що якось непомітно замішалася між хлопцями» (К. Гриб).

КА́ЗНА-КОЛИ́ — невідомо коли; дуже давно. «Ту браму вони зробили ще казна-коли, – пояснив дід, – як запасний вихід, коли треба порятуватися від небезпеки» (із журн.).

КА́ЗНА-КУДИ́ — невідомо куди. «Залізли по темному казна-куди, – відповів мій приятель» (Олесь Досвітній).

КА́ЗНА-ХТО — невідомо хто. «Тоді Людмила була в дранті й нагадувала казна-кого: робітницю чи ратайку» (І. Білик).

КА́ЗНА-ЩО — невідомо що; щось нерозумне; нісенітниця, дурниця. «З погодою коїться казна-що, і знову ж скажені оці нальоти суховіїв…» (О. Гончар).

КА́ЗНА-ЯК — абияк; погано. «На вихрястій голові [Хоми] казна-як тримається картуз» (О. Довженко).

КА́ЗНА-ЯКИ́Й — абиякий, поганий. «Господар з Юзя Крапивницького був казна-який» (С. Чорнобривець). Відкрити / Коментувати

2022-07-14 09:20:15 #словодня — ІМЕ́ЙЛ.

Зверніть увагу! Пишемо імейл (а не «і-мейл», «емейл», «ємейл», «е-мейл», «є-мейл» тощо).

У родовому відмінку однини слово «імейл» залежно від його значення має два закінчення:

імейла (щось конкретне — поштова електронна скринька, адреса електронної скриньки, електронний лист);

імейлу (абстрактне — система електронної пошти).
https://ukr-mova.in.ua Відкрити / Коментувати

2022-07-13 10:50:56 ​​#словодня на літеру И. Индик? Инший? Иноді? Ні. Укладачі нової редакції правопису так далеко не зайшли. Однак вони частково легалізували вживання літери И на початку слова.

И пишемо на початку окремих слів:

ич, ич який хитрий;

и́кати (вимовляти И замість І) та и́кання (не плутайте з гика́нням );

ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин — загальні та власні назви, що походять з тюркських та інших мов.

Крім того, деякі слова мають варіативне написання: і́рій і и́рій, і́род і и́род (дуже жорстока людина).

Ще більше новацій тут: https://ukr-mova.in.ua/library/pravopus-2019/

Вправа для перевірки знань тут: https://bit.ly/3FMstB8 Відкрити / Коментувати

2022-07-12 13:09:12 #словодня — запанібрата.

Приклад уживання: «Ви з мужиками поводитесь запанібрата; мужики до вас ходять в гості, п'ють у вашому домі…» (Іван Нечуй-Левицький).

Знали таке? Не забувайте писати ваші приклади в коментарях. Відкрити / Коментувати

2022-07-08 11:47:03 Привіт! Сьогодні обійдемося без тестів. Тільки #словодня (чи #наголосдня?) — жалюзі. Відкрити / Коментувати

2022-07-07 12:52:41 Цікаві фразеологізми з городиною
 
На бобах (зі сл. зоставатися, сидіти, зоставляти) — без нічого, ні з чим.

Наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) буряків [, щоб дали капусти] — говорячи про одне, робити натяк на щось інше або мати на увазі щось інше.
 
Дава́ти (підно́сити) гарбуза́ — відмовляти кому-небудь у сватанні.
 
Як ви́росте гарбу́з на вербі — ніколи не (буде, стане). «Ось годі тобі! Тоді буде, як виросте гарбуз на вербі» (Л. Глібов).
 
Горо́х з капу́стою — що-небудь таке, в чому важко розібратися; щось невпорядковане, незрозуміле, наплутане.
 
Наколоти́ти горо́ху з капу́стою — змішати все докупи, наплутати.
 
Лі́зти в чужи́й горо́х — втручатися в чиї-небудь особисті справи.
 
Мо́ркву те́рти — глузувати, кепкувати з кого-небудь; уїдливо дошкуляти комусь.
 
Скребти́ (наску́бти) мо́ркву — дорікати кому-небудь або лаяти, сварити когось.
 
Гірш за ре́дьку гірку́ (зі сл. набри́днути, доку́чити і под.) — дуже, надзвичайно, великою мірою.
 
Підно́сити (те́ртого) хро́ну (пе́рцю) — робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін.
 
По три (по сім) за цибу́лю (перев. зі сл. продава́ти) — дуже дешево, майже задарма.

З прикладами — у нашому блозі: https://ukr-mova.in.ua/blog/frazeologizmu-z-gorodunoyu Відкрити / Коментувати

2022-07-07 12:37:00 Відкрити / Коментувати