За що Стерненку і його соратнику присудили 7 років тюрми? Ми | УП. Кляті питання

За що Стерненку і його соратнику присудили 7 років тюрми?

Ми вирішили розкласти по поличках ту справу, за якою засудили Сергія Стерненка, позицію слідства, а також аргументи захисту активіста. І вже готові вам доповідати. Якщо коротко:

1. Навесні 2015 року на Одещині невідомі викрали Сергія Щербича – на той момент депутата Лиманської райради. Раніше Щербич керував осередком проросійської партії "Родіна", а під час Революції його помічали в автобусі з організованими тітушками. Згодом Щербич увійшов до партії Труханова "Доверяй делам".

2. 24 квітня 2015 року Щербичу призначив зустріч "малознайомий громадянин". Пізніше слідство вирішить, що ним був Руслан Демчук. На розмову прийшов і Сергій Стерненко. У 2020 році Стерненко заперечував знайомство з Щербичем. Однак у суді члени "Правого сектору" не відкидали сам факт зустрічі.

3. За версією слідства, ввечері Щербич сів у авто співрозмовників. Потім до депутата підсіли ще кілька осіб, які почали його бити. Машина, якою керував Демчук, рушила. Далі першочергова і остаточна версія правоохоронців відрізняються. У першій йшлось, що жертві таки вдалось вистрибнути з авто, однак його почали бити, стріляли по ньому з травматичного пістолету, а потім з мішком на голові вивезли в Одесу. За остаточною версією, били і стріляли по Щербичу прямо в авто. Постріли приписали саме Стерненку.

4. Чоловіка привезли до підвалу – якого саме, слідство не встановило. Там над Щербичем знущались понад 5 годин. Також у чоловіка вкрали банківську картку, 300 грн та дозвіл на носіння пістолета. Слідство стверджує, що Стерненко і Демчук разом із іншими "невстановленими особами" вимагали від Щербича скласти депутатські повноваження.

5. Коли чоловіка відпустили, він самостійно добрався додому і повідомив про викрадення у міліцію. Вже наступного дня правоохоронці провели слідчий експеримент, а потерпілий виклав їм свою версію подій. Тоді ж Щербич упізнав Стерненка та Демчука як своїх нападників. І лише 8 вересня 2015 року до Стерненка та його товариша прийшли з обшуками. Потім чоловіків взяли під варту, а за кілька днів – відпустили під заставу. 

6. У 2016 році справу передали до суду. Поки йшли роки розгляду, спливли терміни покарання за статтею про викрадення. Вони становлять 5 років. Тому тюремний строк вони отримали за статтею про розбій. Стерненку також інкримінують незаконне зберігання зброї.

7. Перед судом прокуратура посилалась на кілька основних доказів. По-перше, це слова потерпілого. По-друге, в червні 2015 року слідство знайшло свідка. Це жінка, яка зі свого  дому почула, як Щербич кричить і кличе на допомогу. Вона бачила саме викрадення, але, схоже, не обличчя викрадачів. По-третє, в матеріалах справи є трафіки з’єднань телефонів обвинувачених.

8. Щербич віддав слідству свій одяг і кулю, якою в нього стріляли. Це частина патрону травматичної дії калібру 9 мм Р.А. Такий калібр має пістолет, вилучений у Стерненка. Проте пістолет Стерненка – стартовий, тобто пустий, що використовують лише для звукових сигналів. Однак експерти від слідства дійшли висновку, що, викрутивши зі ствола втулку, з пістолета можна стріляти патронами.

9. Аргументи Стерненка та його захисту складаються з кількох тез. По-перше, вони не визнають свідчення Щербича і вважають їх заангажованими. Друга теза – це мотив, "заволодіння чужим майном", сукупна вартість якого становила 330 грн. І третя – про зброю. Вони наполягають, що в Україні немає закону, що встановлює правила поводження зі зброєю. Крім того, захист стверджує, що пневмат у чоловіка не вилучили, а він його добровільно здав.