Як почалася велика війна, в яку ніхто не вірив? Журналісти УП | УП. Кляті питання

Як почалася велика війна, в яку ніхто не вірив?

Журналісти УП Роман Романюк та Роман Кравець поговорили з понад тридцятьма співрозмовниками в ОП, Кабміні, Верховній Раді, силових відомствах та представниками великого бізнесу, аби реконструювати події в Україні 22-24 лютого. Повний текст за посиланням, а ось коротко про найцікавіше:

Про зустріч Зеленського з найзаможнішими українцями: Близько 17 вечора 23 лютого на зустріч в ОП поспішали власники 50-ти найбільших компаній України. Після виступів президента та силовиків бізнесмени по колу повторювали слова про важливість миру. Брати Суркіси, які сиділи практично навпроти Зеленського, тихо передали кільком своїм сусідам: "О четвертій ранку все почнеться". Однак у мікрофон цього не повторили. Водночас більшість учасників зустрічі не хотіли вірити у попередження голови ГУРу, віддаючи перевагу більш зручним заспокоєнням президента та інших силовиків. Рінат Ахметов після зустрічі в ОП поїхав в лазню, де до глибокої ночі переконував друзів, що ніякої війни вранці не буде.

Про секретні конверти для топпосадовців: 24 лютого нардепи та інші посадовці, які мали доступ до держтаємниці, кинулись відкривати секретні конверти "на випадок війни", які роздали буквально за кілька днів до того. "Там не було нічого! Лише якась загальновідома фігня. Ні слова про те, що мені робити!" – емоційно згадує в розмові з УП один із впливових депутатів "Слуги народу".

Про засідання РНБО 24 лютого: "У нас все було підготовлено, все роздруковано – різні пакети документів на різні сценарії. Тільки підпис президента отримали і реєструємо. Ми готувались до всього, але не могли нікому про це сказати, навіть рідним", – розповідає секретар РНБО Данілов.

Про дзвінок Зеленського Джонсону: Близько 6:40 ранку в кабінеті Зеленського перебував міністр внутрішніх справ Монастирський, секретар РНБО Данілов та спічрайтер Костюк. Президент дістав свій іРhone і увімкнув гучномовець. По той бік слухавки зазвучав голос Бориса Джонсона. В Лондоні була 4:40 ранку, але британський прем'єр енергійно переконував Зеленського у повній підтримці українського народу.

Про виїзне засідання Ради: Місцем для нього обрали Музей історії України у Другій світовій війні, де під монументом Батьківщини-матері є велике приміщення для 400+ депутатів. "Ми приїхали з колегами під Родіну-мать. Там уже стоять люксові авто, а біля них "слуги народу" з валізами. Запитуємо їх: "А нащо вам сумки"? Вони кажуть: "Нам сказали, що евакуація буде", – сміючись, згадує один із співрозмовників у фракції "Голос". За пів години голови фракцій уже просили нардепів повертатись на засідання в Раду.

Про передислокацію керівництва Ради: Зеленський запропонував голові Ради для збереження влади переїхати на захід країни. Проти цієї пропозиції різко виступили Разумков та Порошенко. Врешті домовилися, що Стефанчук залишиться у Києві, натомість першого віцеспікера Корнієнка відправлять в одну із сусідніх областей, а віцеспікерка Кондратюк поїде на Західну Україну. В разі загибелі старшого керівника, молодший мав перебирати повноваження на себе.

Про видачу зброї нардепам: Згодом народні обранці отримали від керівників фракцій повідомлення: "В головному управлінні поліції на Володимирській дають зброю". Упродовж дня депутатам поліцейські видавали автомати та пістолети, перевіряючи паспорт та депутатське посвідчення. Дуже скоро пістолети почали закінчуватись, і їх вирішили віддавати лише жінкам-депутатам.

Про часткову евакуацію уряду: Задля збереження керованості країни Кабмін вирішили розділити на дві частини. У Києві мали залишатися міністри внутрішніх справ, охорони здоров'я, інфраструктури, енергетики, оборони. Інша, більша, частина уряду мала виїхати спецпоїздом в один із західних регіонів країни. Для конспірації міністр Чернишов поінформував одразу кілька голів ОДА західних регіонів, що до них їде на евакуацію Кабмін. Поки всі готуються, ніхто не знає, куди саме поїде уряд. Не знали, куди їде поїзд, навіть машиністи. Їм відкривали маршрут короткими перегонами, просто кажучи, що "зараз – на таку-то станцію".