Ні влади, ні опозиції. Чим живе український парламент під час | УП. Кляті питання

Ні влади, ні опозиції. Чим живе український парламент під час війни?

Розповідаємо про те, чим живуть зараз народні депутати та у що перетворився український парламентаризм. Деталі за посиланням, а тут кілька тез:

1. Збір голосів після вторгнення дуже різниться із тим, як це було до війни. У Раді стало не прийнято відмовляти Зеленському. Взагалі ніхто тепер не каже, що от принципово не голосую. Всі кажуть: "Так. Звичайно, все проголосуємо". А потім просто не приходять, "хворіють", виходять покурити. Ніхто не хоче відкрито сваритись із Банковою.

2. Перед тим, як виносити щось у зал, як і раніше, є погоджувальна Рада. Керівництво Ради, голови фракцій і груп зустрічаються по відеозв'язку за кілька днів до засідання по 5-6 годин. Там, власне, відбуваються всі крики і сварки щодо законів. Буває, що ще кілька годин перед засіданнями наживо досварюються. Спірні ініціативи знімаються, виноситься зазвичай те, де точно буде 226 голосів.

3. Єдина із нині представлених у Раді опозиційна сила, яка має шанс на проходження до наступного скликання – це "Європейська солідарність". Але і в ній сталася нечувана трансформація: рейтинг партії "ЄС" за останньою соціологією виявився більш стабільним, аніж підтримка самого Порошенка. 

4. У фракції "Батьківщина" ситуація непроста, адже її депутати розуміють, що скоріш за все наступне скликання Ради ЮВТ і команді доведеться пропустити. Важким репутаційним ударом для Тимошенко стало розслідування УП "Батальйон Дубай".

5. Дмитро Разумков, що має свою групу депутатів, не може зараз ні критикувати Зеленського, ні отримати доступ до телемарафону. Відповідно, єдине завдання, яке перед ним стоїть – втримати депутатів, яких він повисмикував із монобільшості. Разумков регулярно їх збирає, цікавиться, як справи, в кого які думки. По суті, це такий собі клуб за інтересами, і їм так комфортно.

6. Фракція "Голос" ще задовго до повномасштабної війни розділилася на кілька таборів. Кіра Рудик постійно в роз'їздах, Костенко і Лозинський воюють, Устінова зблизилася з Єрмаком через власні контакти у США. Якийсь десяток людей залишаються, вони постійно зустрічаються, але це скоріше обмін думками, ніж засідання фракції.

7. Безперспективними виглядають колишні члени ОПЗЖ. Під загрозою санкцій та кримінальних проваджень вони голосують за будь-які ініціативи президента. Зрештою, втрачати їм нічого – з великою ймовірністю в наступному скликанні їх не буде. Тож, головна для них задача – хоча б це скликання більш-менш спокійно добути.