Опозиція справжня й удавана. Хто може врятувати 'монобільшість | УП. Кляті питання

Опозиція справжня й удавана. Хто може врятувати "монобільшість"?

Розгляд мобілізаційного закону дуже чітко показав, що всі не-владні фракції в Раді поділяються на три групи: лояльні попутники, як уламки ОПЗЖ і група "Довіра", ситуативні партнери, як група "За майбутнє" і "Голос", і категоричні опоненти з "Європейської солідарності", "Батьківщини" та "Розумної політики". Розповідаємо про ці групи та про те, як живе опозиція у новому тексті і коротко тут:

1. У 2022 році неформальні партійні лідери ексОПЗЖ розділили фракцію на дві менші групи. Групи формально різні, мають різних бенефіціарів та "умови утримання" депутатів, однак модель поведінки в них ідентична: групи віддають владі свої голоси в обмін на відсутність кримінальних та інших проблем.

2. Тримаються подалі від Банкової і лідери групи "За майбутнє", яку колись пов'язували з Коломойським, Аваковим та Палицею. Станом на квітень 2024 року "Майбах", як іронічно називають групу в Раді, часто підтримує владні ініціативи, в основному якраз голосами тієї частини, яка орієнтується на Палицю.

3. Чимось схожу несистемну співпрацю з ОП має і фракція "Голосу". Станом на зараз у найменшій фракції можна виокремити найбільшу кількість внутрішніх підгруп, кожна з яких провадить свою автономну політику. Найчастіше продуктивну співпрацю з ОП демонструє група з умовним лідерством Олександри Устінової.

4. У "монобільшості" не вистачає голосів на її різного роду "реформи" типу скандального законопроєкту по БЕБ. Мотивація сателітів, про яких ішлося вище, завжди є завданням підвищеної складності: під якісь справді принципові речі це можливо, але на щоденну роботу "неоголошена коаліція" не здатна.

5. Опозиція настільки відчула слабину влади, що з незначними зусиллями може блокувати величезну кількість сумнівних, з її погляду, законів. До такої відкритої опозиції треба віднести передусім "Євросолідарність", "Розумну політику" і почасти "Батьківщину". Може вдаватись до антикоаліційних диверсій і частина "Голосу".

6. У всіх опозиційних груп спалені мости до системної співпраці з фракцією влади. У "Батьківщині" панує трохи інша атмосфера. Тимошенко, мабуть, не відмовилась би інтегруватись у владу в якомусь форматі "уряду єдності", але його нема і не буде.

7. Головне ж для України як для держави, що в третій рік великої війни вона входить із парламентом хай не зовсім керованим, хай майже взагалі позбавленим власної суб'єктності, хай розділеним на групи-перепідгрупи, але здатним зібратися в критичний момент.