Для того, щоб нагадати всім про чемність, гарні манери, уміння | Українська - ЛЕГкО

Для того, щоб нагадати всім про чемність, гарні манери, уміння бути вдячним, щороку 11 січня у світі відзначають ДЕНЬ СЛОВА «ДЯКУЮ».

Ніщо не коштує так дешево й не цінується так дорого, як увічливість. Слова вдячності здатні творити дива. Вони виражають увагу та повагу до інших, символічно повертають людям добро, дарують радість, налаштовують на позитив, покращують стосунки, допомагають нам стати ближчими одне до одного.

Cьогодні бажано подякувати нашим рідним, близьким, друзям, колегам.

Українці, коли хочуть висловити дяку, кажуть СПАСИБІ або ДЯКУЮ.

Походження першого слова очевидне. Виникло воно внаслідок стягнення та звукової видозміни давнього виразу СЪПАСИ БОГЪ, що буквально означало «хай спасе тебе Бог». Так казали співрозмовнику на знак поваги та приязні, бажаючи, щоб у нього все було гаразд. Прикметно, що словники української мови фіксують давнішу форму цього слова — СПАСИБІГ, а також похідну зменшено-пестливу форму — СПАСИБОНЬКИ.

Значно більше похідників дали в нашій мові іменник ДЯКА та дієслово ДЯКУВАТИ: ВДЯЧЛИВИЙ, ВДЯЧНИЙ, ВДЯЧНІСТЬ, ВІДДЯКА, ВІДДЯЧИТИ, ЗАВДЯКИ, ЗАВДЯЧИТИ, ЗАВДЯЧЛИВІСТЬ, НАДЯКУВАТИСЯ, НЕВДЯКА, НЕВДЯЧНИЙ, НЕВДЯЧНІСТЬ, ПОДЯКА, ПОДЯКУВАТИ, ПОДЯЧНИЙ, РОЗДЯКУВАТИСЯ.

Людину, яка не відчуває і не виявляє вдячності називаємо НЕВДЯЧНИКОМ: «Я, щоби не показатися невдячником, намислив тепер дати по спромозі якусь полекшу тим, що її потребують» (Дж. Боккаччо, переклад М. Лукаша).

Вислів НЕ ЗДЯКУВАТИСЯ означає «не знайти слів для висловлення вдячності». Пор.: «Приїзди, Свириде, в гості: прийму тебе у власній господі так, що й не здякуєшся!..» (М. Коцюбинський).

Слово ДЯКУВАТИ запозичене в українську мову, як і в інші слов’янські, з німецької. Дієслово DANKEN на германському мовному ґрунті генетично пов’язане з англійським THANK.