Для вияву емоційної оцінки наша мова має багату систему словот | Українська - ЛЕГкО

Для вияву емоційної оцінки наша мова має багату систему словотвірних засобів. Один з них — основоскладання (композиція). Шляхом поєднання кількох основ або основи й цілого слова виникають складні слова з виразним експресивним забарвленням, зокрема й назви осіб. Часто особи ці дуже й дуже несимпатичні. Зате відповідні назви яскраво втілюють національну самобутність української мови.

На жаль, ці слова рідко почуєш у сучасному мовленні. Та вживати їх варто, бо всі ці «персонажі» — серед нас.

***

ГОЛОШТАНЬКО — бідняк, голодранець.

ГОЛЬТІПАКА — убога, бідна людина.

ГОРЛОХВАТ — той, хто грубо домагається чогось із вигодою для себе.

ДАЛЕКОЗОРЕЦЬ — той, хто добре бачить здалеку.

ДОБРОЗИЧНИК — той, хто бажає, зичить людям добра

ДУРНОСМІХ — той, хто сміється без причини або з найменшого приводу.

ЖИВОЛУП — визискувач.

ЖМИКРУТ — визискувач.

ЗАГНИБІДА — скнара.

МАРТОПЛЯС — легковажний, нерозсудливий хлопець.

НОСОДЕР — пихата, зарозуміла людина, зазнайко.

ОКОЗАМИЛЮВАЧ — той, хто навмисне приховує недоліки.

ПАПЕРОТВОРЕЦЬ — бюрократ.

ПЕСИГОЛОВЕЦЬ — недолюдок, виродок.

ПРУДИВУС — той, хто має довгі, пишні вуса; вусань.

ПУСТОДЗВІН — людина, яка говорить багато, але беззмістовно.

ПУСТОДУХ — внутрішньо порожня людина.

СЕРЦЕВІДЕЦЬ — знавець внутрішнього світу людей.

СКОРОБАГАТЬКО — той, хто прагне швидко забагатіти або вже розбагатів.

СКОРОХВАТ — спритна, метка людина.

СЛАБОДУХ — нерішуча, безвільна людина.

ТОРБОТРЯС — жебрак, голодранець.

ТОРБОХВАТ — злодій, шахрай.

ТУПОУМЕЦЬ — тума, розумово обмежена людина.

УКРАЇНОЖЕР — той, хто ненавидить все українське й намагається його знищити.

ЧАРКОЛЮБ — питущий чоловік.

ЧЕРСТВОДУХ — нечуйна, позбавлена душевного тепла людина.

ШИБАЙГОЛОВА — смілива, відчайдушна людина, бешкетник.