Щоб людська спільнота стала нацією та державою, у найкращих характерів в країні мають бути такі серця, яким мало жити тільки для себе. Такі серця промовляють до тих, хто поруч. Дбають. Вчать – вчать розуміти. Обʼєднують. Захищають. Коли треба, рятують.
І в підсумку ми всі впізнаємо одне одного, чуємо одне одного, відчуваємо, що ми українці, українки. І так буде завжди. Завжди буде Україна.
Я дякую кожному й кожній, хто живе не тільки для себе, хто дбає про людей і всю нашу державу. Я дякую всім, хто зараз на фронті і з тими, хто на фронті, хто з Україною та береже її й розвиває.
Сказав це під час відзначення лауреатів Шевченківської премії.
