ЗАКАЗУВАТИ, -ую, -уєш, недок., ЗАКАЗАТИ, -кажу, -кажеш, док. - не дозволяти робити що-небудь; забороняти. Чогось моя мила до мене не ходить. Чи їй мати заказала, Чи ся з іншим закохала? (Павло Чубинський, V, 1874, 107); Примар послав десятників вигнати коні з виноградника та заказати Замфірові вступати без дозволу на виноградник (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 213);
Неначе (мов) заказало кому, безос. — хто-небудь на якийсь час утратив здатність говорити. Дехкани тиснули на стіл. Поки що, неначе заказало, мовчали всі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 103).
діал. Наказувати. Він на завтра усім Заказав це своїм Дочуватися дзвона святого (Іван Манжура, Тв., 1955, 81);
