«Кохана, переспи з кимось, поки мене не буде».
Саме так почула мої слова дружина, коли я сказав, що поїду у відрядження. Я вже виїхав із міста, але подзвонив шеф і сказав, що треба переробляти документацію, а поїздка переноситься на тиждень. Цілий день крутився в офісі і забув попередити дружину, що нікуди не поїхав. Ввечері, прийшовши додому і відкривши за звичкою двері своїм ключем, перше, що я почув, була романтична музика. Пройшовши коридором у бік спальні, я відчув холод у грудях, почувши саме ті звуки, які так боявся почути: скрип матраца і стони дружини. Я стояв і тремтів, не знаючи, що робити. Побити обох, а може просто піти? Згадав навіть про рушницю у сейфі. Як тут мені на думку спала зовсім інша ідея. Я тихенько заходжу до них у кімнату і...
Показати продовження...
