Останнім часом доволі значного поширення набула форма вітання
“Доброго дня!”. Незважаючи на їх поширеність, форми
“Доброго дня!” і, особливо,
“Доброго вечора!” віддають штучністю. Можна помітити, що люди часто вітаються так для того, щоб звучати, так би мовити, культурніше.
По-перше, українці віками віталися
“Добрий день!” і
“Добрий вечір!”. Саме форми в називному відмінку наявні і в народній творчості, і у творах письменників. Натомість форми
“Доброго дня!” і “Доброго вечора!” практично відсутні і там, і там.
По-друге, вітальні формули самі в собі є побажаннями. Це усталені конструкції, слова ввічливості.
У різних піснях ми чуємо : “
Добрий день вам, люди добрі!”, “Щедрий вечір, добрий вечір добрим людям на здоров’я!”, “Добрий вечір тобі, пане господарю!” і так далі.
По-третє, для того, щоб побажати щось людині, кажуть:
“Гарного дня (вам)!”, “Вдалого дня (вам)!”. Такі побажання переважно говорять на прощання, а не при зустрічі.Україномовний Ерудит
