Зашепти над пораненим
Мертва водо, з чорноставу,
з джерела вода живлюща,
вас беру на добру справу -
вас несу крізь димну пущу.
Та й на рани тому вою,
що його здогнала куля:
чезни, чезни гострий болю,
зойк ув оці, тінь на скулах.
Почезайте кровотоки,
як лойові сльози свічки.
Затягайся, біла шкіро,
наче тонким льодом річка..
Наливаю в твої вени
плазму сонячного сяйва,
силу звишньої Селени,
міць розкриленої Слави.
Омиваю, оживляю
заживлющою водою.
Сильним словом примовляю:
пробудися, рідний вою!
Щоб тебе минали кулі
і тороси льодовиті,
підлі пастки, спів зозулі,
міни в сплутаному вітті.
Мертва водо - обезболюй,
а жива - життя помножуй.
Встань мій вою, як над полем
сонце із нічного ложа.
Бути цьому.
Роксолана Вірлан
