Чинадієво Тутешній замок Сент-Міклош — це справжній витвір м | Подорожуючи Україною

Чинадієво

Тутешній замок Сент-Міклош — це справжній витвір мистецтва і мене дуже тішить, що з 2001 року саме митці взяли його у оренду з метою відновити й створити міжнародний культурно-мистецький та туристичний центр. Подружня пара Бартошів разом з активними помічниками повністю відреставрували інтер’єр першого поверху та частково другого, відновили парк XVIII століття, стайню XVI століття і ристалище для лицарських боїв із трибуною для глядачів.

Вже відбуваються весільні церемонії, художні пленери, творчі фестивалі, виступи камерних оркестрів, різноманітні експозиції та звісно ж екскурсії.
Ось так руками небайдужих людей романтичний замок поступово звільняється від сірої радянської одежі та знов оживає

У 15-му сторіччі ця твердиня у романському стилі будується для магната Перені та вже у 1574-му році опиняється у князя Михая Телегді. Очевидно, бо ж в ті часи доволі часто землі переходили з рук у руки і в другій половині 17-го сторіччя тут вже гуляють інші власники — княгиня Ілона Зріні та князь Ференц ІІ Ракоці, а потім і граф Фрідріх Шенборн.

З самого початку замок був добре захищений валами та ровами, а також річкою Латорицею для захисту, але згодом виконував роль резиденції. Та радянська влада створила тут селищну раду, а потім казарму. Все доволі очікувано

Замок мав і свої таємниці: внутрішні проходи у могутніх стінах дозволяли покинути покої, минаючи двері. З цієї «родзинки», до речі, в мене й розпочалася екскурсія.

Дуже сподіваюсь, що ви також завітаєте до цього неймовірного місця й надихнете сьогоднішніх власників замку. Їхня справа дійсно заслуговує безмежної вдячності

Поряд з рукотворним дивом у Чинадієво є й диво, до якого причетна природа.
Кажуть, у 2002 році лісоруби хотіли розколоти колоду бука, яка нуу не піддавалась, хоч би що, та потім вже просто й кинули об землю. Так і знайшовся «ключ», який відкрив вражаючу таємницю. То був хрест, наче спеціально випалений зсередини дерева.
Одну половину колоди відвезли до села Берестове, а інша тут — у Чинадієво у Іллінській церкві.

#збережи