Вікторіанська Англія. З порту Бристоля відпливає пасажирський | ШО

Вікторіанська Англія. З порту Бристоля відпливає пасажирський лайнер. Капітан віддає останні розпорядження лоцману і відправляється до себе в каюту. Через кілька хвилин в його двері тихесенько стукають. Капітан відкриває і бачить на порозі каюти одного з пасажирів.
- Доброго дня, сер, - каже пасажир.
- Добрий день.
- Сьогодні чудова погода, чи не так?
- Так, Бристоль прекрасний у цю пору року.
- Дійсно так є. А чи чули ви останні новини з колоній?
- Лише про повстання в Бірмі. Нічого нового.
- Як завжди, як завжди... Сер, чи будете ви настільки люб'язні позичити мені склянку води?
- Звичайно, прошу вас.
Пасажир забирає склянку з водою, ввічливо киває головою і йде.
Капітан планує вже повернутися до своїх справ, але тут в його каюту знову стукають. На порозі той самий пасажир.
- І знову вітаю вас, сер. Невимовно радий вас бачити.
- Навзаєм.
- В цьому році досить тепла осінь, чи не так?
- Так, зовсім не те, що в Йорку.
- Безперечно. Чи чули ви новини про здоров'я Її Величності?
- Лише хороші.
- Чудово, чудово... Сер, не хотілося б вас обтяжувати, але чи можу я попросити ще один стакан води?
- Що ви, це нітрохи не обтяжливо. Беріть.
Пасажир знову йде. Капітан махає плечима, не розуміє. Збирається вже закрити двері, але на порозі тут же знову з'являється пасажир.
- Мої вітання, сер.
- О, знову ви.
- Як вам сьогоднішній бриз?
- Освіжає, як завжди.
- Так, море сьогодні прекрасне. А чи доводилося вам читати свіжу резолюцію парламенту?
- На жаль, я не цікавлюся політикою.
- Похвально, похвально ... сер, я, усвідомлюю ваше збентеження моєю настирливістю, але чи не дали б ви мені ще один стакан води?
- Я не хотів би здатися черствим, але чи не буде простіше, якщо я дам вам цілий графін?
- О, це було б дуже доречно. Річ у тім, що в моїй каюті пожежа.