Джон Вільям Уотерхаус «Леді з Шалот»Ця картина ілюструє поему Альфреда Теннісона
«Чарівниця Шалот». У цій поемі, вперше опублікованій у 1832 році, розповідається історія молодої жінки на ім'я Елейн з Астолата, яка страждає від загадкового прокляття. Вона живе ізольовано у башті на острові під назвою Шалот, біля річки, яка тече з замку короля Артура в Камелот. Вона може дивитися на світ лише через відображення в дзеркалі. І ось одного разу вона помічає образ красивого лицаря Ланселота.
Знаючи про прокляття, вона все ж таки ризикнула подивитися на нього. І тоді дзеркало розбилося.
Героїня запливає на своєму човні вниз за течією до Камелоту і «співає свою останню пісню». А пізніше дівчина вмирає, не дійшовши до кінця річки. Шляхетний лицар Ланселот бачить мертве тіло дівчини і оспівує її красу. Поема була надзвичайно популярна.
