Так, блядь.
Позакривали пиздаки, наказу лити соплі не було.
Так, на фронті зараз важко. На деяких ділянках – ахуєнно важко. І який висновок ви зробите з цими фактами?
Нити? Нахуй.
Шукати винних? Потім.
Прогнозувати? Нахуй, частина друга.
Їбашити? Так. І тільки так.
Це не перші дні війни, коли хаос, туман і хуй пойми хто куди біжить і шо ото літає. Це фронт. З лінією, другою лінією і так далі. Тут відійшли, там просунулися. Так, важко. Так, гине багато хлопців і дівчат. Але це війна. І не за території, а за виживання.
Вірте в ЗСУ. Допамагайте ЗСУ. Не заважайте ЗСУ. І ЗСУ не підведуть.
Зібрали, блядь, соплі з підлоги, спитали себе «Що я можу зробити, щоб покращити ситуацію», не знайшли в переліку «нити в соцмережах» і пішли їбашити. Все просто. І все складно водночас.
Їбаште, котики. Їбаште, як в останній день, тому що ані я, ані ви не знаєте, коли цей день наступить.
Давайте, рідні. Ведіть себе погано. Ви вмієте. Я знаю.
Гудименко
