Get Mystery Box with random crypto!

​​Я завжди з недовірою та певною підозрою ставився до фільмів | #безцензури

​​Я завжди з недовірою та певною підозрою ставився до фільмів Вуді Аллена, хоча об'єктивних причин цьому не було. І от, раптом, першим фільмом цього режисера, який я переглянув, став «Дощовий день у Нью-Йорку» (A rainy day in New-York, 2019).

Сходу скажу, що фільм виявився не гімном, як мінімум. Це історія про молоду пару студентів, яка їде до Нью-Йорка, бо у дівчини заплановане інтерв'ю з якимось мегаохуєвшим режисером, а пацан просто за компанію, щоб після того інтерв'ю піти на романтичну прогулянку та влаштувати пиздатий романтичний вечір. Але велике місто клало хуй на плани молодих пиздюків і тому все йде по пизді. Інтерв'ю з режисером затягується через купу диких збігів обставин, а чувак в цей час намагається не йобнутися головою від ревнощів (дівчина же з охуєнною зіркою зустрічається!) В результаті цей доленосний день кардинально змінює як самих персонажів, так і їхні долі.

Режисер явно не зациклюється на персонажах, хоча вони в нього і вийшли справді живими. Основна його мета – показати місто, яке тут в головній ролі. Саме місто творить сюжет. Це місто розкриває усі хороші та погані сторони персонажів та розкриває їх нутро, показуючи його глядачу в первозданному вигляді з усіма нутрощами, як є. Як на мене, цей момент зроблений дуже вдало. Тут немає якось цілісного сюжету, немає лінії за якою можна прослідкувати, куди рухаються герої. Вони просто живуть своїм життям і це так нагадує реальне життя, що диву даєшся.

Не можу сказати, що фільм мене аж прямо сильно вразив, але це дуже приємна та камерна історія про те, як ми змінюємось у великому місті. З драмою, коханням, розчаруванням та чудовим (хоч і банальним) геппі ендом.

Рекомендую, якщо хочеться подивитися чогось легкого та атмосферного. Для осіннього дощового вечора взагалі дуже добре зайде.

Оцінка: 8/10

#ррцз #безцензури #кіно #кінорецензія #драма #мелодрама #вудіаллен #тімотішаламе #ельфаннінг #джудлоу #лівшрайбер #селенагомес

P.S. Але не забувайте, що Вуді Аллен – педофільний уйобок