2022-05-27 08:00:04
#народженіперемагати
Їм трохи за двадцять. І вони працюють на українську державну оборонку.
Олександр Філоненко, 22 роки
«Навіть тиждень роботи на оборонному підприємстві – це вже досвід на все життя».
ДО ВІЙНИ
Олександр навчався на останньому курсі технічного університету та марив про авіацію. Він готував себе до роботи в українській компанії, яка співпрацює з американською корпорацією «Боїнг». До вирішальної співбесіди лишався крок…
ПІСЛЯ
З початком повномасштабного російського вторгнення усі плани довелося відкласти – Олександр пішов працювати простим слюсарем на державне оборонне підприємство.
«Я подумав, що не час думати про власні амбіції. Зараз треба просто допомагати країні».
Та виявилося зовсім не просто. До цього Саша ніколи не зіштовхувався з військовою технікою, а тут довелось ремонтувати бойові та спеціальні машини. «Пам’ятаю свій перший день на роботі. Дивлюсь на БТР і лише одна думка: що з цим робити?».
Сьогодні, півтора місяці потому, юнак почуває себе впевненіше. Каже, колеги по цеху дуже допомогли. Через руки Сашка пройшло вже більше десятка машин.
«Робочий графік доволі напружений: маємо вкладатись в обмежені терміни, бо на бойову машину чекають військові. Та коли дуже втомлюєшся, допомагає гумор і майже родинна атмосфера» – так розповідає Олександр про свої робочі будні. На запитання «що далі?» посміхається. Мовляв, життя покаже. Та досвіду, який набув тут, ні на що б не розміняв.
569 views05:00