11 травня – пам’ять преподобної Софії Київської - сповідниці в | Українська Православна Церква

11 травня – пам’ять преподобної Софії Київської - сповідниці віри в часи гонінь на Церкву.

Софія Гриньова народилася в 1873 році. З дитинства вона полюбляла ходити молитися в Оптину пустинь. Одного разу в обителі стався дивний випадок. Юна Софія стояла серед інших парафіян, збираючись прикластися до хреста після закінчення літургії. Прозорливий старець подав дівчині хрест та сказав: «Яка ігуменя буде!».

Йшли роки, і доля привела Софію до Києва, де вона вступила на навчання до консерваторії. Вона мала прекрасний голос, і викладачі пророкували їй блискучу кар'єру. Але щось незрозуміле та незбагненне часто стискало серце дівчини під час концертів.

У 22 роки дівчинка сильно захворіла на ангіну і втратила голос на цілих дев’ять місяців. Лікарі стискали плечима. Тоді запросили священника, щоб причастити недужну. І сталося диво. Наступного ранку після Причастя у Софії повернувся голос та згодом відновилося здоров'я. Після цієї милості Божої вона назавжди залишила мирське життя.

Чернечий постриг Софія прийняла поблизу батьківщини - у Свято–Троїцькій обителі, де подвизалася до 1912 року. Згодом преподобна вимушена була покинути монастир, щоб Божим промислом заснувати новий.

У 1913 році блаженна Софія призначається настоятелькою Київського Покровського монастиря. Проте шлях на особисту Голгофу почався, коли до влади прийшли більшовики.

Святу обитель влада віддала обновленцям-єретикам, а преподобну спіткали тортури, нічні допити, переводи з однієї в'язниці в іншу, безглузді і безпідставні звинувачення. Після жахливих поневірянь більшовики випустили сповідницю на волю.

У 1941 році свята Софія спочила у Господі. Тіло стариці було поховано і огорнуто в схиму, яку вона прийняла за кілька років до блаженної кончини.

Молитвами преподобної Софії нехай Господь допоможе всім нам бачити Його святу волю в нашому житті.

https://t.me/nizhin_eparkhia/5096