2022-07-11 09:50:08
В оточенні президента рф в. путіна практично всі лояльно ставляться до останнього, але саме оточення зовсім не однорідне і погляди на деякі питання часом призводять до конфронтації в елітах, а це своєю чергою впливає на ті рішення, які приймає президент рф. Останнім часом поляризація путінського оточення відбувається з питання «що можна вважати перемогою та кінцевою метою т. зв. «спеціальної військової операції?» Так, на сьогодні більшість елітних груп сходяться на думці, що достатнім результатом так званої «СВО» буде захоплення Донецької та Луганської областей України в їх адміністративних межах, обізвавши їх ЛДНР, а далі думати як бути з цими іншими захопленими територіями, якщо звичайно такі будуть. Серед прихильників такої конфігурації закінчення «СВО» не лише бізнес та частина політичної еліти, але й більша частина військових та силових еліт. І в Генштабі рф і в міністерстві оборони здебільшого сходяться в думках, що добре було б виявити «жест доброї волі» та залишити частину захоплених територій у Херсонській та Запорізькій областях України та перенаправити зусилля на захоплення Донецької області (ДНР). З іншого боку, є досить потужне лобі, представлене двома ключовими фігурами, як Юрій Ковальчук та Микола Патрушев, які бачать закінчення «СВО» в умовному поділу світу на сфери впливу, де росія на рівних із двома-трьома великими країнами ділить світ і диктує світовий порядок. Треба сказати, що президент обізнаний з позиціями всього спектру еліт, але безпосередня близькість Ковальчука і Патрушева до президента робить їхню позицію сильнішою при ухваленні рішень очільника рф. Є ще один суттєвий нюанс, Патрушев мріє поставити свого сина Дмитра на чолі держави вже навесні наступного року і до цього часу «СВО» має бути закінчена і має розпочатися політичний процес, тому незважаючи на жорстку риторику та непримиренну позицію у спілкуванні з Путіним Микола Патрушев допускає заморожування військових дій на якомусь проміжному етапі, оголосивши це перемогою. Зараз Патрушев і Ковальчук максимально тиснуть на президента, представляючи наступний крок у різкому підвищенні ескалації, оголосити військовий стан і мобілізацію і кинути основну частину мобілізованих військ на вирішення завдань із захоплення Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей України, а також Молдови. На думку Патрушева, це завдання можна вирішити до зими. Путін вагається і рішення, ймовірно, будуть половинчастими, що в результаті не влаштує жодну з елітних груп, а у разі вдалого контрнаступу Української армії хоча б за двома напрямками, викличе невдоволення консолідоване. Довести цю війну до перемоги путін не зможе тому, що він поки і сам не розуміє якої саме «перемоги» він може здобути і в цьому основна проблема. В контексті «намацати» межу можливостей, при цьому не посварити, не розчарувати та не налаштувати проти себе еліту, путін впевнено веде росію до фіаско.
156 views06:50
С
