закидайте мене помідорами (або ні, якщо вся ваша ненависть спр | УТП, і у мене

закидайте мене помідорами (або ні, якщо вся ваша ненависть спрямована на русню ), але я вважаю, що персональний бренд сьогодні це щось абсолютно інше, ніж було ще на початку року. а завтра він ще більше видозміниться.

поясню, чому:
цінності стали на перше місце у ще більшої кількості людей, що споживають контент. ми вчимося бачити, де «наше» і кому варто довіряти. чимало цих «лідерів думок», яких ми помилково нагородили цим статусом зараз просто не виправдовують його.

ближчий контакт. ми підсвідомо «приєднуємося до команди» - тих, хто на фронті інфовійськ, хто працює і просто донатить, чи тих публічно висловлює свою позицію і активно підтримує тих, кого вважає за потрібне (ЗСУ, біженців, волонтерів, своїх рідних).

ми фільтруємо контент. серед неймовірного потоку інформації ми віддаємо свій час та увагу меншій кількості людей, ніж це було раніше.
(при цьому )

політики, волонтери, громадські діячі, підприємці, експерти - ми відкриваємо нові імена і розширюємо свою бульбашку тих, кому можна довіряти. а «бути блогером-мільйонником в інста» ще менше дорівнює поняттю успішного бренду і певного рівня довіри, ніж ще десяток тижнів тому.

масштаб особистих брендів змінився. ви взагалі бачили, які дива роблять звичайні люди з нашого оточення?! ми підтрмуємо знайомих знайомих, ми обєднуємо зусилля для спільної справи і будуємо нову та сильну українську спільноту. «зірки» спустилися з п’єдесталів і ходять вулицями наших малих міст, ховаються у сховищах поруч та плачуть так, як і усі ми.

ще, у нас зменшується комплекс меншовартості. частково нас відділили від ринку, де «інфлюенсери» творять таке, що часто хочеться блювати. ще, я максимально щиро сподіваюся, що якнайбільша кількість українців нарешті викине з свого інфополя всяких жаркових, дудів і їм схожих. і ми нарешті зможемо широко розплющеними очима побачити потенціал наших людей, тих, що поруч. тих, що такі ж, як ми

роздумувала Наталя)