Zelenskiy / Official

2021-04-30 12:16:33 ​​Громадян, які повертаються з-за кордону, і бажаних гостей вони завжди зустрінуть з усмішкою та словами «Вітаємо вдома!» і «Ласкаво просимо до України!»

А всім небажаним гостям нашої землі українські прикордонники завжди готові пояснити, що відоме побажання з дорожнього знака «Нехай щастить» має й іншу, неофіційну версію

Тому всім, кого ми не запрошували й кого не раді бачити, краще не мати справу з нашими мужніми хлопцями та дівчатами в зелених беретах.

Саме українські прикордонники першими зустріли й дали відсіч ворогу у 2014 році.
І навіть сьогодні, у день свого професійного свята, вони ні на мить не втрачають пильності, вірності присязі та готовності до виконання обов’язку.

Відповідальність місії та значення Державної прикордонної служби для безпеки України найкраще демонструють цифри.
Це 6992 кілометри та 982 метри державного кордону України.

Ці цифри з першого дня навчання до останньої миті свого життя знає кожен український прикордонник. І ми ніколи не погодимось зменшити їх навіть на 1 міліметр. І не заспокоїмося, допоки деякі ділянки нашого кордону тимчасово перебувають не під контролем України.
Саме тому неминучим є день, коли туди обов’язково повернуться наші хлопці та дівчата в зелених беретах.
Щоб зустрічати громадян і гостей України з усмішкою, а небажаних візитерів розвертати на 180 градусів.

Щиро бажаю міцного здоров’я, достатку та миру вам і вашим родинам!
Зі святом усіх вас!
З Днем Прикордонника України! Відкрити / Коментувати

2021-04-26 16:12:56 ​​«– Это ВПЧ-2? Что у вас там горит?
– Взрыв на главном корпусе! Между 3-м и 4-м блоком…
– А там люди есть?
– Да…»

«– Подымай наш состав! Всех, всех, весь офицерский корпус подымай!»

«– Значит, вы выезжаете в Припять… Алло?
– Да, да, я слышу.
– На атомную станцию выезжайте, там 3-й и 4-й блок, горит крыша!»

Ці записи перемовин пожежних диспетчерів у перші миті після вибуху на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року мають у мережі коротку, але дуже точну назву: «Найстрашніша телефонна розмова ХХ століття».

Мабуть, кожен з нас її чув. Мабуть, кожен з нас помічав, що, крім звичного виконання професійних інструкцій, у голосах людей є якась незрозуміла тривога. Відчуття, ніби це не просто пожежа.
Не просто горить дах, а сталося щось набагато жахливіше.
Щось, чого поки що не можна до кінця пояснити та усвідомити.

Свідченням цього є ще один факт. У повідомленні спецслужб вказувалося, що станом на 28 квітня рівень радіації на 3-му й 4-му блоках становить 1000-2600 мікрорентгенів на секунду, а в місті – 30-160. У цьому місці документа перший секретар ЦК КПУ В. Щербицький зробив відому примітку: «Що це означає?»

Лише через роки ми зможемо наблизитись до повного розуміння й дати вичерпну відповідь.
Що це означає?
Це тисячі людей, які ніколи не повернуться у свої домівки.
Пожежники, які без належних засобів захисту, фактично «голими руками» зупинили ще одну потенційну катастрофу – водневий вибух.
Це загалом понад 600 тисяч ліквідаторів аварії, що назавжди підірвали власне здоров’я. Це пожежники, лікарі, персонал станції, солдати, шахтарі, вчені, дозиметристи, будівельники та багато інших, хто героїчно зупинив лихо і його подальший розвиток.

Це радіоактивна хмара, що накрила майже весь Європейський континент.
11 тонн ядерного палива, яке було викинуто в атмосферу.
Це сумарна активність радіоізотопів у повітрі, що у 30-40 разів більша, ніж у Хіросімі.
Опромінення, якого, за підрахунками, зазнали майже 8,5 мільйона людей.

Це майже три тисячі українських міст і сіл, які було забруднено радіонуклідами.
Це 52000 кв. км сільськогосподарських земель, на які поширилась дія радіації.
Це майже три доби приховування правди. І перші сухі повідомлення про аварію – внизу третьої шпальти, поруч із новинами про футбольні матчі.

А найголовніше – це тисячі людських життів та скалічених людських доль.

35 років тому стався вибух на Чорнобильській АЕС.
35 років тому сталася трагедія, яка вважається однією з найбільших техногенних, екологічних і гуманітарних катастроф людства.

Ми досі не можемо стверджувати, що «пережили» її.
Нам досі достеменно невідомо, скільки часу знадобиться, щоб на цих землях відродилося максимально повноцінне життя людей та природи.

Ми досі не можемо до кінця усвідомити повний масштаб та всі наслідки цієї катастрофи.

Але ми точно знаємо, що людство не має іншого варіанту, аніж засвоїти цей урок назавжди.

І ми ніколи не забудемо слова, присвячені пам’яті загиблих ліквідаторів аварії на ЧАЕС: «Життя заради життя».
Вони віддали своє заради нашого.
Вони довели, що життя перемагає.
Життя заради дітей, онуків, правнуків та всіх наступних поколінь.
В Україні.
У Європі.
На планеті Земля. Відкрити / Коментувати

2021-04-20 22:06:46 Давайте відверто поговоримо про питання, що постали сьогодні перед Україною.
- Про ситуацію з військами на кордоні.
- Про готовність наших військ.
- Про підтримку України з боку міжнародних партнерів.
- И о том, почему мы одновременно так близки и так далеки с Россией.

Слава Україні! Відкрити / Коментувати

2021-04-16 19:58:08 ​​Обмежені подорожі не обмежують дружбу. Попри пандемію, ми в Парижі, вже вдруге обговорюємо просування до миру на Донбасі.

Наші тези чіткі та зрозумілі: мають бути виконані домовленості, досягнуті взимку 2019-го, коли країни – учасниці війни та країни, що допомагають з її закінченням, сиділи й говорили за одним столом. Обов’язково має бути припинено вогонь. Бо як інакше можна рухатися далі? Цьогоріч у нас уже загинуло майже 30 військових, більшість – застрелена снайперами.

Ми наполягаємо, що на Донбасі потрібно відкрити рух через КПВВ, дозволити ОБСЄ та Міжнародному комітету Червоного Хреста отримати доступ на окуповані території та допомагати ув’язненим. Також необхідно завершити обмін «всіх на всіх». Великдень – чудовий привід, щоб зрушити цей процес.

Обговорили й кластери, запропоновані Францією та Німеччиною як план руху до миру. Це дієві й чіткі кроки, які допоможуть закінчити війну.

Нам також вдалося обговорити питання окупованого Криму, що на зустрічі в грудні 2019-го було неможливим. Таким уже підписано «Мінськ», де про втрату півострова скромно замовчано. Еммануель Макрон знає, що Крим – це Україна.

Я також переконаний, що ми повинні отримати ПДЧ в НАТО. Не мав змоги обговорити це питання з канцлером Меркель, але побачив підтримку Президента Макрона.

Ще одна наша мета – вступ України до ЄС. Ми пропонуємо країнам Євросоюзу підписати декларацію, яка засвідчує підтримку намірів України. Дехто вже навіть підписав.

І наостанок. Сьогодні, в часи розвитку технологій, сильний не той, хто має зброю та вміє стріляти. Сильний той, хто вміє говорити й діяти для збереження людських життів і миру. Настав час для дій справжніх друзів України. Ми з Еммануелем Макроном – точно на одній хвилі та маємо спільне бачення. Відкрити / Коментувати

2021-04-15 19:41:44 На сьогоднішньому засіданні РНБО обговорювали питання Донбасу. Подробиць розголошувати не можу, однак запевняю – українська армія готова. Крім того, буде застосовано санкції ще до 12 топ-контрабандистів, серед яких – фізичні та юрособи. І це не фінал. Насамкінець вніс пропозицію розробити фундаментальний законопроект про статус олігарха – щоб унеможливити їхній вплив на економіку, закони й Верховну Раду. Відкрити / Коментувати

2021-04-12 13:06:32 ​​Романтична мрія, що стала стратегічним напрямком. Такими словами я б охарактеризував космічну галузь. 60 років тому відбувся перший політ людини в космос.

Без зайвої скромності скажу, що без України він був би неможливим. Українські конструктори відігравали ключову роль у реалізації радянської космічної програми. До ґрунтовних розрахунків учені додали віру в те, що можна дотягнутися до зірок. І в них усе вийшло.

Зараз Україна входить до «клубу космічних держав» і посідає гідне місце серед 13 його учасників. Попри всі виклики, наші конструктори продовжують проектування та запуск супутників, пілотованих кораблів, орбітальних станцій.

Завдання держави у космічній галузі зараз складається з двох пунктів. Ми маємо зберегти все, що зроблено старшими поколіннями. І водночас – докладати всіх зусиль, щоб успіхи минулих років були не єдиними. Наше покоління має зробити свій помітний внесок у розвиток ракетно-космічної галузі.

В умовах військової агресії цей напрямок необхідно вважати ключовим елементом національної безпеки й оборони. Це ще один стимул відновити лідерство та статус провідної аерокосмічної держави.

Заявлені плани необхідно втілювати у конкретних кроках. Створення Державної космічної програми впорядкує наші наміри та дасть розуміння, що і як ми будемо робити, аби досягти масштабної мети з утвердження галузі. Також необхідно в повному обсязі відновити фінансування стратегічно важливих проектів, зокрема космічної системи «Січ-2-1». Уряд нещодавно ухвалив постанову, яка дасть змогу виділяти більше грошей. Але навіть цього замало.

Світ очікує від нас нових підходів. У нас є і прагнення, і всі можливості з новою силою заявити про себе. На порядку денному – оптимізація галузі, розвиток державно-приватного партнерства, міжнародна кооперація. Далі – досягнення Україною асоційованого членства у Європейському космічному агентстві. Відкрити / Коментувати

2021-04-10 23:00:35 ​​Добре мати надійного сусіда, навіть якщо наш спільний кордон – ціле море. Туреччина стрімко рухається вперед і мотивує розвиватися та використовувати всі можливості для комфортного життя людей.

Сьогодні українська делегація прибула до Стамбула. Я мав приємність віч-на-віч спілкуватися з Президентом Реджепом Таїпом Ердоганом дві години замість запланованої однієї. Пишаюся, що ми називаємо один одного другом.

Туреччина підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та готова долучитися до Кримської платформи. Це важливий сигнал, що дії Росії – виклик і для країн Чорноморського регіону.

Анкара зацікавлена у сильній незалежній Україні в межах кордонів, що визнані у світі. Співпраця наших країн з точкової впевнено переросла в масштабну. Результати та перспективи спільної роботи ми обговорили на 9-му засіданні Стратегічної ради високого рівня.

Нинішні результати економічної співпраці – не межа наших планів. Є всі можливості товарообіг в обсязі 5 мільярдів доларів збільшити вдвічі. Цьому зможе сприяти підписання Угоди про вільну торгівлю. У фокусі спільних інтересів – перспективи співпраці в енергетичному та оборонному секторах.

Окремо хочу відзначити гуманітарний проект з будівництва 500 квартир для кримських татар у кількох українських містах. Про це ми домовлялися раніше – і от нарешті цьогоріч почнеться будівництво.

Наші партнери долучаються до втілення багатьох інфраструктурних проектів в Україні. Дороги в Туреччині вважаю одними з найкращих у світі. Тож турецький досвід додає українському «Великому будівництву» швидкості та якості. Ми запрошуємо інвестувати і в розвиток аеропортів. Як морська країна, Туреччина може взяти участь у концесії українських портів.

І, звісно ж, Туреччина залишається одним з улюблених туристичних маршрутів українців. Торік, попри труднощі з пересуванням, турецькі курорти відвідали майже мільйон наших громадян.

І наостанок скажу: можливості для поглиблення українсько-турецької співпраці – широкі, бажання їх втілити – рішуче та взаємне. Відкрити / Коментувати

2021-04-09 20:51:39 Два дні на передовій, де вирішується доля України.
Два дні поруч з героями, які захищають нас із вами.
Два дні, за які вкотре переконався – нас ніхто не переможе!

Слава Україні! Відкрити / Коментувати

2021-04-09 14:59:53 ​​Передова – це місце героїзму й самовідданості. Місце, де наша держава бореться за мир і продовжує платити ціну війні. З початку року на Донбасі загинуло 26 бійців.

Наш спільний обов’язок – пам’ятати героїв. Мій особистий обов’язок як Верховного Головнокомандувача – підтримувати бойовий дух військових, які на фронті роблять усе можливе для захисту України.

Переконаний, ті, хто мають владу, повинні приїжджати на Донбас. Тут вирішується доля країни. І навіть найсильніші потребують підтримки. Бійці повинні знати й чути, що їхня служба – це утвердження незалежності та спокій мільйонів українців. Зрештою, хто працюватиме у високих кабінетах, якщо не буде кому захищати кордони країни?

Я відвідав бойові позиції, де загинули наші герої і де найбільше поранених. Це ті точки загострення, якими знову вкрився Донбас. Тут хочуть миру, але з іншого боку лінії розмежування зброї не складають. Наші бійці розповідали мені про свою службу під звуки пострілів, які знову стали на передовій небезпечною буденністю. Після місяців дотримання режиму повного та всеосяжного припинення вогню ми повернулися до необхідності встановлювати перемир’я.

Останнім часом активізувалися ворожі снайпери. Вони регулярно ціляться по позиціях наших військових. Територію біля лінії розмежування заміновано, а від інфраструктури подекуди не залишилося нічого. Тож попереду багато роботи.

Але час відзначити й те, що вже зроблено. Державні нагороди нашим бійцям вручав я, але це – подяка від усіх українців. Втім, упевнений, немає нагород, якими можна було б повністю оцінити внесок героїв у захист країни. Країни, яка прагне миру, збереження життів і можливості самостійно визначати своє майбутнє. Відкрити / Коментувати

2021-04-05 16:45:47 ​​Сьогодні на ґанку палацу Еміра Катару пролунав український гімн. Це означає, що в регіоні Затоки Україну чують як державу, яка заявляє про свій потенціал і готова до поглиблення співпраці у найрізноманітніших напрямках. Зокрема в тих, які, можливо, досі не оцінювалися належним чином.

Під час візиту українська делегація у складі міністрів та очільників відомств, що відповідають за різні галузі, підписала з катарською стороною 13 важливих міждержавних документів, було підписано й два комерційні контракти. Ці домовленості дають зелене світло для втілення спільних проектів, у яких ми виступаємо надійним партнером. І це – завдяки реформам, які роблять українську економіку привабливою для міжнародних бізнес-партнерів.

Підписані меморандуми стосуються залучення інвестицій у нашу державу, розвитку аграрного сектору та утвердження України як гаранта продовольчої безпеки у світі. Також укладено угоди про співпрацю у сфері енергетики, інфраструктури, про перспективи військово-технічного співробітництва. На майбутнє ми представили можливості інвестування у банківський сектор. Домовилися й про взаємне визнання свідоцтв моряка. На черзі – визнання національних посвідчень водія.

Пишаюся, що наступного року під час проведення в Катарі чемпіонату світу з футболу українські поліцейські допомагатимуть стежити за порядком. Їх запросили як найкращих.

У Катарі пролунав український гімн, а надалі звучатиме українська мова. Моя дружина, перша леді України Олена Зеленська продовжує запроваджувати україномовні аудіогіди в музеях світу. Тепер настав час Катару.

У межах візиту української делегації у Досі відбулися мої особисті переговори з Еміром Катару Тамімом бін Хамадом Аль Тані. Вони лише підтвердили, що Україна має всі передумови, щоб розглядати Катар як одного з ключових партнерів у регіоні Затоки. Відкрити / Коментувати