Як віцепрем'єр та міністр, опікуюсь тими, хто змушений був пок | Ірина Верещук

Як віцепрем'єр та міністр, опікуюсь тими, хто змушений був покинути свої домівки, рятуючись від війни, а також проблемами територій, прилеглих до лінії фронту. Звісно, насамперед йдеться про гуманітарне реагування.

Співпрацюємо з профільними міжнародними організаціями. Серед очевидних результатів хочу, все-таки, зосередитися на проблемі: міжнародники не до кінця переналаштували свою роботу під виклики війни в Україні. Бюджети, швидкість прийняття рішень й алгоритми управління проєктами, на жаль, не завжди та не у всьому відповідають масштабу та швидкості подій в Україні.

Іноді допомога (з різних причин) не враховує реальні потреби. Досить часто гуманітарне реагування з боку міжнародників неадекватне викликам, а іноді має відверто символічний характер.

Міжнародні гуманітарні оператори мають адаптувати свої підходи:

- кардинально збільшити фінансування гуманітарних проєктів в Україні;

- розробляти гуманітарні операції з врахуванням реальних потреб бенефіціарів, тобто наших людей,

- максимально спростити та пришвидшити внутрішні процедури, тобто мінімізувати бюрократію;

- тісніше координувати свою діяльність з Урядом;

- менше витрат на апарат, поїздки, конференції та консалтинг, а більше – безпосередньо на конкретну допомогу нашим людям, особливо жінкам з дітками та людям похилого віку;

Ми дуже вдячні міжнародним гуманітарним організаціям за їх діяльність в Україні. Але, ми будемо ще більше вдячні, якщо їм вдасться швидко переналаштувати свої бюджети та робочі алгоритми під поточні виклики, гостроту та масштаб яких можна не пояснювати.
____________________________

As vice-prime minister and as minister, I deal with internally displaced persons and the areas adjacent to the frontline. Primarily we manage humanitarian response.

We cooperate with the international humanitarian organizations. Alongside the obvious results, there is a problem, which is that the international organizations haven’t fully adapted their work to the challenges of war in Ukraine. Unfortunately, budgets, decision making speed, project management algorithms are not always in line with the scale and speed of events in Ukraine. Sometimes, the help (for various reasons) is not adequate to the real needs. Rather often the humanitarian response isn’t adequate to the challenges, and sometimes it is just nominal.

The international humanitarian organizations should adapt to:

- radically increase funding of the humanitarian response in Ukraine;

- plan humanitarian operations based on the real needs of the beneficiaries, i.e. our internally displaced persons;

- simplify and speed up internal procedures;

- closely coordinate with the Government;

- less expenses for management, travel, conferences and consulting; more expenses for specific aid for our people, especially women with kids and elderly.

We are grateful to the international humanitarian organizations for their work in Ukraine. But we would be even more grateful, if they could adapt their budgets and working algorithms to the current challenges, the scale and severity of which need no explanation.