2022-07-09 14:05:30
Я багато чула про Вікторію Спартц, членкиню американського конгресу українського походження. Її кар’єрний шлях викликає повагу та захоплення.
Однак, сьогодні прочитала її лист до Байдена, де вона дозволяє собі серйозні натяки на адресу керівника Офісу Президента нашої країни.
Що я можу сказати?
З повагою до пані Вікторії, маю зауважити наступне:
Ми, українці, чимало залишили в довоєнному житті (до 24 лютого). Там залишилось багато чого доброго, але й багато чого поганого.
Зокрема, ми залишили у минулому звичку влаштовувати публічні політичні чвари у воєнний час.
За змістом лист пані Вікторії легко сплутати з українським депутатським запитом довоєнного зразка або з черговою кляузою від громадських активістів. Цікаво те, що українці вже відходять від цих речей, оскільки інстинкт виживання нації бере своє. Тому, зміст та тональність листа пані Спартц виглядають дивно. Таке враження, що ми побачили маленький фрагмент з довоєнного життя українського політикуму.
Тут я хочу звернутись не до пані Спартц, а до деяких українських діячів, які стоять за цим листом та іншими подібними речами:
1. Досить. Припиніть.
2. Займіться чимось корисним для захисту України від ворога: фронт, гуманітарна робота, соціальна робота.
3. Якщо не можете або не хочете, не заважайте.
4. З усіма вашими проблемами, хвилюваннями та стурбованістю розберемось потім.
5. Заспокойтеся та не заважайте!
9.2K views11:05
І
