Одноразові будинки без інфраструктури за всі гроші світу Мину | Фахівчиня

Одноразові будинки без інфраструктури за всі гроші світу

Минулого тижня на запрошення Maksym Holovko сходив на програму "Зручноміськбуд" від Радіо НВ поговорити про житлову політику і як вона впливає на наші міста. Все ще складно за короткий час розказати все і виходить місцями хаотично (тому й зробили детальний онлайн-курс, який згадую в програмі - посилання в коментарях).
Вже коли чекав трамвай на зупинці, то зрозумів ключову тезу, яку хочеться донести. Багато людей в Україні сьогодні досить нерозважливо ставляться до збереження власного здоров'я та майна. Суботня новина про пожежу в багатоповерхівці, де рятувальники вночі розштовховхували запарковані машини замість гасити пожежу - зайве тому підтвердження.

Просто подумайте. Сьогодні девелоперам дозволяють будувати фактично “одноразові” будинки, бо грошей на їх капітальні ремонти ніхто не збирає. Все це будівництво відбувається з численними порушеннями державних будівельних норм - чи то через схеми “апартаменти, а не квартири” (тоді не треба будувати інфраструктуру), чи то просто через хабарі.

Вартість здоров’я та життя оцінюють всього у кілька сотень доларів - я ж правильно розумію тариф “стільки-то доларів з квадратного метра” від так званого архітектурно-будівельного контролю? Люди роками платять незрозуміло кому за незрозуміло якими тарифами за незрозуміло які послуги, але самі ж запарковують / заварюють / закривають можливі шляхи порятунку на випадок лиха. Страхувати життя чи майно - теж не дуже поширена практика.

Щороку стається якась трагедія (Дрогобич, Позняки, Одеса) і щороку влада запевняє, що буде проведений повний аудит житлового фонду (не зроблено досі) і такого більше не повториться. Спроможність подолати навіть такі наслідки теж мінімальна. Не всі люди з Дрогобича навіть через два роки мають сьогодні помешкання. Для розселення людей з одного під’їзду будинку на Позняках команді президента треба домовлятись з девелоперами, в яких самих не все добре з документами.

Аудиту житлового фонду не було зроблено, але можемо сміливо припустити, що все погано. Мова не тільки про нашвидкоруч збудовані понад півстоліття тому будинки, які ніколи капітально не ремонтували, але й так звані “новобудови”, де проблеми з’являються ще до того, як туди всі заселились. Додайте до цього відсутність шкіл, дитсадків, місць для дозвілля, парків і зелених зон. Додайте також всюдисущі затори, паркани, нотаріус-аптека-пиво-космолот і запарковані простори, де складно пройти.
До кінця минулого року влада мала підготувати нову редакцію Житлового кодексу. Сьогодні немає ні обговорень, ні дискусій, ні будь-яких матеріалів. Най буде!

P.S. Питання із зірочкою. Якщо девелопери не купують земельні ділянки під будівництво, не будують інфраструктуру, не роблять внесків до бюджету на будівництво цієї інфраструктури, мають паскудні умови праці, то як ми отримуємо таке незручне й небезпечне середовище за такі гроші?